Стаття 89. Сплата і повернення судового збору

1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

2. Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

3. Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із

Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для сплати судового збору, а також підстави для повного або часткового повернення судового збору. Положення статті спрямовані на запобігання необґрунтованим зверненням до суду, часткову компенсацію державі видатків на суди і здійснення судочинства, а метою повернення судового збору є відшкодування особі витрат за послуги, якими вона не скористалася.

Підстави для сплати судового збору

2. У коментованій статті визначено, що судовий збір підлягає сплаті у випадку звернення до адміністративного суду із:

1) позовною заявою;

2) апеляційною скаргою;

3) касаційною скаргою;

4) скаргою за винятковими обставинами;

5) заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою (у тому числі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) або із скаргою (заявою) про перегляд судового рішення у певній справі має бути сплачено судовий збір, крім винятків, про які йтиметься далі. Тому несплата судового збору або його сплата у меншому розмірі, ніж визначено законом, перешкоджає провадженню у справі у першій інстанції чи в судах вищих інстанцій (див. частину першу, пункт 1 частини третьої статті 108; пункт 7 частини першої статті 155; частину третю статті 189; частину шосту статті 214; частину четверту статті 239; частину третю статті 250 КАСУ).

Розмір судового збору та порядок його сплати

3. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір (частина друга статті 87 КАСУ). Тому до його прийняття та набрання чинності розмір судового збору та порядок його сплати визначаються відповідно до пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ.

4. Розмір судового збору за подання адміністративного позову фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 гривні 40 копійок (підпункт 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ; підпункт "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"). Проте якщо одночасно заявлено майнові вимоги про стягнення грошових коштів, то розмір судового збору щодо таких вимог становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше ніж 1700 грн. (підпункт 3 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ). При цьому судовий збір має бути сплачено за позовні вимоги як негрошового, так і грошового характеру.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги, касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 гривні 40 копійок (підпункт 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ; підпункт "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"). При цьому підпункт 3 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ при поданні зазначених документів не застосовується, оскільки у них ставиться питання про перегляд судового рішення, а не заявляються позовні вимоги, зокрема про стягнення грошових коштів.

Необхідно наголосити, що, на відміну від Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", пункт 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ не диференціює розмір судового збору залежно від того, є особа фізичною чи юридичною, або залежно від того, подається позовна заява чи будь-яка заява про перегляд судового рішення (крім випадку заявлення у позовній заяві майнових вимог про стягнення грошових коштів, за які додатково сплачується судовий збір) - розмір судового збору завжди однаковий - 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

5. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до набрання чинності законом про судовий збір такий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Це означає, що при визначенні порядку сплати судового збору, зокрема підстав для звільнення від його сплати, належить керуватися Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а також окремими положеннями законів, що стосуються державного мита. Правила Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" конкретизовані в Інструкції про порядок обчислення і справляння державного мита, затвердженій наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 (з наступними змінами).

Судовий збір сплачується через установи банків у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок органів державного казначейства. Реквізити рахунку можна довідатися у відповідному адміністративному суді (на дошці оголошень) або через офіційний веб-портал судової влади www.court.gov.ua, сайт Вищого адміністративного суду www.vasu.gov.ua в Інтернеті. Підтвердженням сплати є квитанція, видана банком, або платіжне доручення банку на безготівкове перерахування коштів. Бюджетні установи сплачують судовий збір через органи державного казначейства.

Пільги щодо сплати судового збору

6. Випадки звільнення від сплати судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду визначаються КАСУ (стаття 88, частина дев'ята статті 172, частина третя статті 173, частина друга статті 239) та іншими законами (наприклад, підпунктом 20.4.4 пункту 20.4 статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року117).

В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються також пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Цим Декретом встановлюються категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита, та види справ, у яких особи звільняються від сплати державного мита.

Так, від сплати судового збору звільняються:

1) позивачі - службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з правовідносин публічної служби;

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

3) позивачі - за вимогами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

4) сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";

5) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

6) органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - за позовами до суду;

7) органи місцевого самоврядування - за позовами щодо оскарження актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемляють їх повноваження;

8) органи місцевого самоврядування - за вимогами про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи, фізичної особи збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого самоврядування;

9) органи місцевого самоврядування - за позовами про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності;

10) місцеві державні адміністрації - за позовами щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування, що суперечать чинному законодавству;

11) фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду;

12) органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду;

13) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

14) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

15) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

16) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

17) інваліди I та II груп;

18) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду;

19) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;

20) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

21) державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави;

22) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення - позивачі й відповідачі - за позовами до суду;

23) державні замовники та виконавці державного замовлення - за вимогами щодо відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;

24) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву - за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";

25) фізичні особи - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав, свобод та інтересів при наданні психіатричної допомоги;

26) Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи за позовами до суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування;

27) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів;

28) Рахункова палата - за позовами, з якими вона звертається до суду;

29) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу;

30) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за позовами, пов'язаними з виконанням військового обов'язку.

Місцеві ради мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита (судового збору), що зараховується до відповідного місцевого бюджету.

За обґрунтованим клопотанням (його може бути викладено у самій позовній заяві) суд може не лише звільнити позивача від сплати судового збору, а й зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату на підставі статті 88 КАСУ.

Підстави для повернення судового збору

7. Частини друга і третя коментованої статті містять три підстави для повернення судового збору:

1) сплата судового збору у більшому розмірі;

2) повернення позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами;

3) залишення без розгляду позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

8. Сплата судового збору у більшому розмірі, ніж це передбачено законом, може бути пов'язана з помилковим визначенням розміру судового збору або зменшенням позовних вимог. Зайво сплачені кошти належить повернути.

9. Повернення заяви або скарги чи залишення їх без розгляду також є підставою для повернення судового збору, оскільки вони виключають судовий розгляд справи. Але не є підставою для повернення судового збору:

1) залишення позовної заяви без розгляду у разі повторного неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

2) залишення заяви чи скарги без розгляду за клопотанням позивача (скаржника) про відкликання заяви (скарги).

У цих випадках суд вчиняв цілу низку процесуальних дій, але розгляд і вирішення адміністративної справи по суті не відбулися внаслідок поведінки позивача (скаржника), тому судовий збір у цих випадках не повертається.

Розмір і порядок повернення коштів судового збору

10. Розмір повернення коштів судового збору залежить від підстав повернення судового збору. Так, при сплаті судового збору у більшому розмірі особі повертається зайво сплачена сума судового збору. В інших випадках повернення коштів судового збору має здійснюватися в повному розмірі внесених коштів.

11. Підставою для повернення коштів судового збору є відповідна ухвала суду, яку він постановляє за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір. Ухвала суду про повернення судового збору або відмову у цьому викладається окремим документом (пункт 6 частини четвертої статті 160 КАСУ) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали суду, встановлених статтею 165 КАСУ.

Таку ухвалу відповідно до частини другої статті 98 КАСУ може бути оскаржено особою, щодо якої вирішено питання про судові витрати.

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 89. Сплата і повернення судового збору:

  1. Чи поширюються пільги, встановлені законодавством при сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом, до процедури наказного провадження? Чи можливо звільнити заявника від сплати судового збору або відстрочити чи розстрочити його сплату?
  2. Чи може оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або звільнення від сплати інших судових витрат друга сторона у спорі?
  3. Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?
  4. § 4. Повернення судового збору. Розподіл судових витрат між сторонами
  5. Підстави повернення судового збору
  6. Яку процесуальну дію слід вчинити суду при поданні заяви про видачу судового наказу без сплати судового збору?
  7. Чи може суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору при збільшенні позивачем ціни позову?
  8. Чи можливо звільнити позивача від сплати судового збору при зверненні до суду?
  9. Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи
  10. Чи звільняються державні органи, що звертаються в суд за захистом державних чи суспільних інтересів, від сплати судового збору при поданні апеляційної (касаційної) скарги?
  11. Чи звільняються від сплати судового збору позивачі у справах, що виникають з дольової участі у будівництві житла?
  12. Чи є підставою для залишення позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) без руху в разі, якщо до них додано копію документа, а не оригінал, що підтверджує сплату судового збору, а також оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?
  13. Якщо провадження у справі відкрито за позовом органів та осіб, перелічених вч. 1 ст. 45 ЦПК, без сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то чи повинна сплачувати ці витрати особа, в чиїх інтересах пред'явлений позов, у разі заявлення самостійних вимог?
  14. Чи вправі податкові органи вимагати в суді цивільні справи для перевірки правильності стягнення судового збору?