Стаття 36. Час вручення повістки

1. Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.

1. Стаття встановлює порядок визначення часу, у який адресат повістки вважається повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Стаття має важливе значення при перевірці, чи було адресату належним чином вручено повістку.

Визначення часу вручення повістки

2. Відповідно до коментованої статті, часом вручення повістки вважається день заповнення розписки, яка надсилається разом із повісткою і після вручення повертається до суду:

1) безпосередньо адресатом;

2) представником адресата;

3) повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним;

4) службовою особою органу, підприємства, установи, організації.

Дата заповнення розписки фіксується у самій розписці і скріплюється підписами особи, якій вручено повістку, та особи, яка доставила повістку (листоноша, кур'єр, особа, яка бере участь у справі, тощо).

3. Можливість вручення повістки особі, яка бере участь у справі, через її представника визначена частиною десятою статті 35 КАСУ. Можливість вручення повістки учаснику адміністративного процесу через повнолітнього члена сім'ї, який проживає разом з ним, передбачена частиною четвертою статті 35 КАСУ. Відповідно до частин восьмої - дев'ятої статті 35 КАСУ повістка органу, підприємству, установі, організації або їхній посадовій чи службовій особі вважається врученою, якщо є розписка службової особи, яка приймає кореспонденцію.

4. Стаття 37 КАСУ встановлює, що особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про судове засідання. Часом повідомлення (вручення повістки) у цьому випадку необхідно вважати день, коли особа відмовилася одержати повістку, - відповідна дата має бути зазначена на повістці.

5. Необхідно зауважити, що часом вручення повістки, згідно з коментованою статтею, визнається не момент, коли особа фактично ознайомилась із змістом повістки, а день доставлення повістки адресату чи особам, які відповідно до статті 35 КАСУ зобов'язані негайно повідомити про неї адресата.

Правове значення визначення часу вручення повістки

6. Правильне визначення часу повідомлення особи, яка бере участь у справі, про дату, час і місце судового засідання має значення для встановлення поважності причин її неприбуття у судове засідання. У разі якщо особу було повідомлено без дотримання встановленого частиною третьою статті 35 КАСУ строку, порушуються її права щодо участі в розгляді своєї справи в суді, гарантовані частиною третьою статті 6 КАСУ. Неналежне повідомлення інших учасників адміністративного процесу про дату, час і місце судового засідання виключає можливість застосування до них заходів процесуального примусу у вигляді приводу (стаття 272 КАСУ).

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 36. Час вручення повістки:

  1. Стаття 35. Вручення повістки
  2. Скорочений робочий час, неповний робочий час, надурочна робота, ненормований робочий час.
  3. § 68-69. Робочий час та час відпочинку
  4. Стаття 74. Судові повістки
  5. Стаття 34. Зміст повістки
  6. Яким чином заочне рішення набирає законної сили у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме і його виклик до суду здійснено через оголошення у пресі, так як невідомо куди направляти копію заочного рішення? Чи враховувати для набрання заочного рішення законної сили час, відведений суду для направлення відповідачу копії цього рішення (5 днів), та отримання судом повідомлення про вручення йому рішення?
  7. Стаття 33. Повістки
  8. Стаття 76. Порядок вручення судових повісток
  9. Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки
  10. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -