Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, заявляти клопотання. Статтею 82 ЦПК передбачено право суду за певних обставин вирішити питання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. У підготовчій частині судового засідання судом розглядаються заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК) тощо. Проте в ЦПК не зазначено в якій формі повинні були подані заява чи певне клопотання. Форма і зміст позовної заяви, апеляційної скарги чи касаційної скарги також чітко передбачені нормами ЦПК (відповідно статті 119, 295, 326). У зазначених статтях не вказано про те, чи можна одночасно з поданням такого процесуального документа заявити певне клопотання чи зробити відповідну заяву, наприклад, про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність певної заборони чи, навпаки, відсутність імперативного регулювання цього питання, клопотання чи заява особи, яка бере участь у справі, про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати можуть бути подані як окремою заявою, так і викладені безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі з відповідним мотивуванням свого прохання.

При цьому, слід звернути увагу на те, що клопотання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати не можуть бути заявлені до подання позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, тому в разі їх подання вони підлягають поверненню без розгляду.

Суд не може за своїм розсудом відмовити у відстрочці, розстрочці сплати судового збору, відстрочці, розстрочці чи звільненні від сплати або зменшення оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, якщо є об'єктивні підстави для задоволення такого клопотання.

При наявності клопотання про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати позовна заява, апеляційна чи касаційнаскарга не можуть бути залишені без руху з наступним визнанням неподаним та повернення через несплату судових витрат без вирішення заявленого клопотання. Така ухвала може бути оскаржена (п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

<< | >>
Источник: М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008

Еще по теме Зазначаючи в ст. 82 ЦПК про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, законодавець не вказав, у якій формі таке звернення подається до суду. Чи може таке клопотання бути викладено безпосередньо в позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, чи обов'язково повинно бути викладено в окремій заяві?:

  1. Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
  2. Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
  3. Чи вправі позивач відмовитися від позову в якійсь його частині? Чи відрізняються один від одного такі процесуальні дії, як часткова відмова від позову і зменшення розміру позовних вимог? Якщо відрізняються, то за якими ознаками проводиться таке розмежування?
  4. Чи може оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або звільнення від сплати інших судових витрат друга сторона у спорі?
  5. Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?
  6. У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
  7. Чи підлягає зменшенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?
  8. Відстрочка, розстрочка та зменшення розміру судових витрат
  9. За положеннями ст. 31 ЦПК сторонам надані диспозитивні права, зокрема, позивачу надано право змінювати предмет або підставу позову тощо. Якщо в ході судового засідання він заявляє клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позову чи зміни позову, то чи не є це зловживанням своїми процесуальними правами, так як надавати суду докази він може лише до або під час проведення попереднього судового засідання, а ця стадія процесу вже пройдена?
  10. У ч. 1 ст. 124 ЦПК зазначено, що зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам, статей 119 і 120 цього Кодексу, а також подається до суду з додержанням загальних правил пред'явлення позову. Про які конкретно правила йде мова та чи потрібно по ньому проводити попереднє судове засідання?
  11. Відповідно до статті 72 ЦПК (загальні положення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Цей строк може бути поновлений або продовжений судом лише за клопотанням особи, яка цей строк пропустила. Проте в ч. 1 ст. 356 ЦПК не вказується на необхідність подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами. Як вирішується це питання?
  12. Чи може бути звернуто стягнення на та таке майно боржника як будинок, квартира, приміщення чи земельна ділянка?
  13. Чи може суд відмовити у видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в разі, якщо суд вважає таке рішення неправомірним, та чи можливе оскарження ухвали суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду?
  14. Чи може бути відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, наприклад, Російської Федерації, про відібрання малолітньої дитини, якщо на час ухвалення рішення дитина проживала на території України?
  15. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК у позовній заяві мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, однак у ст. 131 ЦПК зазначено, що докази сторонами можуть надаватися до або під час попереднього судового засідання. Тому, чи може суд залишати позов без руху, якщо докази в ньому не зазначені і чи може суд у своїй ухвалі визначати кількість таких доказів, їх належність?
  16. Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядається в десятиденний строк. Яким чином по таким справам можливо виконати положення ст. 74 ЦПК про те, що судова повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання і у встановлений строк провести попереднє судове засідання?
  17. Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат
  18. Згідно зч, 1 ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Чи може бути переглянуте заочне рішення іншим складом суду?
  19. Чи можливо давати оголошення в пресі про виклик до суду відповідача, який неодноразово не з'являється в судове засідання? В яких випадках таке повідомлення через пресу дається у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, а в яких - місцевої сфери розповсюдження?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -