§ 4. Повернення судового збору. Розподіл судових витрат між сторонами

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням; закриття провадження у справі (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»). Перелік підстав для повернення судово­го збору є вичерпним.

Від повернення судового збору слід відрізняти стягнення його у складі судових витрат на користь особи, що сплатила судовий збір і виграла справу, зі сторони, проти якої постановлене рішення (ч. 1 ст. 88 ЦПК). Повернення судового збору провадиться в порядку, вста­новленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У випадках зменшення розміру позовних вимог або внесення су­дового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом, судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми; в інших випадках — повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК у разі задоволення позову у повному обсязі суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і до­кументально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а з позивача на користь відповідача — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частина 2 ст. 86 ЦПК передбачає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сто­рони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Укра­їни. Так, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держа­ви» від 27.04.2006 р. № 590 у тому випадку, коли обидві сторони у ци- 456

вільній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсують- ся за рахунок держави Державною судовою адміністрацією в їх фак­тичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, викладених у Додатку до постанови.

У разі звільнення позивача від сплати судового збору останній після закінчення розгляду справи стягується з відповідача в дохід дер­жави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо від сплати судового збору звільнено відповідача, а рішення постанов­лено на користь позивача, судовий збір відноситься на рахунок держа­ви. При залишенні позову без задоволення, закритті провадження у справі або залишенні без розгляду позову позивача, -звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компен­суються за рахунок держави.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи спра­ву на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відпо­відно змінює розподіл судових витрат, враховуючи при цьому і ті ви­трати, які сторони понесли у зв'язку із поданням апеляційної та каса­ційної скарги і розглядом справи у судах цих інстанцій.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповіда­чем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягу­ються з позивача. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Уявляється, що така заява позивача може бути зроблена або в письмовій, або в усній формі під час судового засідання до ви­несення ухвали про закриття провадження у справі. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судо­вих витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі за­лишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача. Уявляється, що така заява відповідача може бути зроблена або в письмовій, або в усній формі під час судового засідання до винесення ухвали про закриття проваджен­ня у справі. У протилежному випадку відповідачу необхідно звертати­ся до суду з позовною заявою. Визнання позову чи добровільне задо­волення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухвален­ні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

У тому разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухваленні рішення, суд, що його ухвалив, вирішує це питання відпо­відно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК за заявою осіб, які беруть участь у спра­ві, чи з власної ініціативи шляхом ухваленням додаткового рішення. У зв'язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватися іншим судом або шляхом пред'явлення позову в іншій справі (ч. 6 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2).

Питання для самоконтролю

1. Які функції виконує інститут судових витрат?

2. На кого покладається тягар сплати судових витрат, в яких випадках вони можуть бути зменшені?

3. Від чого залежить розмір судового збору?

4. Яким є порядок сплати судового збору?

5. В яких випадках підлягають сплаті витрати, пов'язані з роз­глядом справи?

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 4. Повернення судового збору. Розподіл судових витрат між сторонами:

  1. Розподіл судових витрат між сторонами
  2. Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами
  3. Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи
  4. Чи може оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або звільнення від сплати інших судових витрат друга сторона у спорі?
  5. Розподіл судових витрат
  6. Стаття 89. Сплата і повернення судового збору
  7. Підстави повернення судового збору
  8. Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?
  9. Стаття 94. Розподіл судових витрат
  10. Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
  11. Чи поширюються пільги, встановлені законодавством при сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом, до процедури наказного провадження? Чи можливо звільнити заявника від сплати судового збору або відстрочити чи розстрочити його сплату?
  12. Якщо провадження у справі відкрито за позовом органів та осіб, перелічених вч. 1 ст. 45 ЦПК, без сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то чи повинна сплачувати ці витрати особа, в чиїх інтересах пред'явлений позов, у разі заявлення самостійних вимог?
  13. Чи підлягає зменшенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору, сплаченого за мінімальною ставкою, а також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -