10.4. Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання на судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника та у надзвичайних випадках залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб і порядок їх виконання.

Відстрочення – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочення означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, із певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатися господарським судом.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку й способом, раніше встановленим. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозміни форми виконання (грошової чи майнової), зазначеної в рішенні, тобто за відсутності в боржника майна в натурі, присудженого позивачеві, або грошових коштів, достатніх для покриття його заборгованості. Підставою цієї дії можуть бути конкретні обставини, пов'язані з неможливістю виконання сторонами рішення вчасно або встановленим господарським судом способом. Зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови може мати місце, наприклад, у випадках, коли боржник не виконує певних дій, зазначених у рішенні суду, або якщо в боржника відсутнє майно, яке він має віддати стягувачеві. У першому випадку суд може надати стягувачеві право виконати за рахунок боржника ці дії з подальшим поверненням витрат, а в іншому – стягнути вартість майна.

Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочення чи розстрочення виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу й порядку виконання рішення, господарський суд має враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При відстроченні або розстроченні виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову. Вони можуть бути застосовані як з ініціативи господарського суду, так і за заявою сторони або прокурора. Порядок застосування, перелік заходів щодо забезпечення позову та інші питання регулюються розділом X ГПК України.

Заяву про надання відстрочення, розстрочення, зміни способу й порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України. Заявник має подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви та доказів на її обґрунтування. Сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. Відстрочення, розстрочення або заміну способу та порядку виконання господарський суд за власною ініціативою чи за заявою сторони повинен здійснювати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів про те, що у сторін із поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом, але, перш за все, має враховувати такі самі наслідки і для стягувача в разі затримання виконання рішення та не допускати їх настання.

Про відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. У разі необхідності ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю. Ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови має бути виконана на підставі Закону України «Про виконавче провадження», тому відповідний наказ у такому випадку не видається[74].

Питання про відстрочення або розстрочення виконання постано­ви або ухвали апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочення або розстрочення, зміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови.

В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано стороною, державним виконавцем після винесення ухвали або постанови апеляційною чи касаційною інстанцією, питання про відстрочення або розстрочення, зміну способу та порядку виконання цієї ухвали вирішує господарський суд першої інстанції.

Ухвала про відстрочення або розстрочення виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови має бути виконана на підставі ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Мирова угода, укладена сторонами в процесі виконання судового рішення, затверджується виключно господарським судом першої інстанції шляхом винесення відповідної ухвали. Ця ухвала не може бути оскаржена у встановленому для інших ухвал порядку.

Суд касаційної інстанції на підставі ст. 121-1 ГПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою має право зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідна заява чи подання розглядаються колегією суддів без повідомлення сторін та прокурора, що беруть участь у справі. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

Питання про поновлення виконання судового рішення розглядається судом касаційної інстанції під час прийняття постанови, про що зазначається в постанові касаційної інстанції. Ухвала про поновлення виконання судового рішення може бути винесена після закінчення перегляду оскарженого судового рішення й ухвалення судом касаційної інстанції постанови.

Гарантією захисту майнових прав суб'єктів господарювання є передбачений ст. 122 ГПК України поворот виконання рішення, постанови господарського суду. Ця стаття регулює підстави та порядок повернення майна, грошових сум та інших предметів, одержаних стягувачем при скасуванні чи зміні рішення, згідно з яким вони були передані стягувачеві. Рішенню про повернення майна та інших предметів передує перегляд судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або перегляд справи за нововиявленими обставинами. Повернення майна та інших предметів як наслідок перегляду справи може мати місце в разі ухвалення нового рішення про повну або часткову відмову в задоволенні позову чи припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду.

В основу повороту виконання покладене загальне положення цивільного права: особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи з підстав, що згодом відпали, зобов'язана повернути його. Поворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, порушених виконанням рішення.

Апеляційна чи касаційна інстанція в резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ, зокрема, про поворот виконання рішення згідно з вимогами ст.

122 ГПК України.

Наказ про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості видається господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником або заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучене державним виконавцем.

Якщо не виконані рішення або постанови змінені чи скасовані і прийняте нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинене, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненим чи скасованим у відповідній частині рішенням, постановою.

При повороті виконання позивач зобов'язаний повернути відповідачеві гроші чи те майно, яке від нього одержав за скасованим рішенням. У разі неможливості повернення в натурі наказ суду має передбачати відшкодування вартості цього майна.

Питання для самоконтролю

1. Якими нормативними актами врегульоване виконання рішень господарських судів?

2. Назвіть учасників процедури виконання судових рішень.

3. Охарактеризуйте наказ господарського суду як виконавчий документ.

4. У чому сутність виконавчої діяльності?

5. Який установлено порядок видання дубліката наказу госпо­дарського суду?

6. У чому полягає відмінність між відстрочення та розстрочення виконання судових рішень?

7. Що розуміється під заміною способу й порядку виконання рішення господарського суду?

8. Яку передбачено гарантію захисту майнових прав суб'єктів господарювання?

Практичні завдання

1. Побудуйте за зразком структурно-опорні схеми:

а) учасники процесуальних правовідносин у виконавчому провадженні;

б) зміст виконавчого документа;

в) зміст наказу.

Тести

1. У наказі господарського суду має бути зазначено:

а) найменування господарського суду;

б) дата прийняття рішення;

в) резолютивна частина рішення;

г) номер справи.

2. У наказі господарського суду має бути зазначено:

а) дата видачі наказу та строк його дії;

б) виклад суті рішення господарського суду;

в) найменування стягувача і боржника;

г) найменування і номери рахунків у банках;

3. Строк для подання наказу до виконання:

а) три місяці;

б) півроку;

в) рік;

г) три роки.

4. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

а) довідка установи банку;

б) довідка державного виконавця про втрату наказу;

в) копія рішення господарського суду;

г) довідка стягувача (у разі втрати наказу стягувачем), що наказ втрачений і до виконання не поданий;

5. Суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду за:

а) заявою сторони;

б) поданням прокурора;

в) своєю ініціативою;

г) ініціативою установи банку.

6. Учасниками процесуальних правовідносин у виконавчому провадженні є:

а) суд, державний виконавець;

б) стягувач і боржник;

в) інші особи, що беруть участь у справі;

г) представники банків.

7. Наказ про стягнення державного мита надсилається до:

а) стягувача;

б) боржника;

в) податкової служби;

г) установи банку.

8. У виконавчому документі мають бути зазначені:

а) назва документа (наказ), дата видачі та найменування органу (господарського суду), посадові особи (судді), що видали документ;

б) резолютивна частина рішення господарського суду;

в) дата набрання чинності рішенням;

г) строк подання виконавчого документа до виконання.

9. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

а) довідка установи банку;

б) довідка державного виконавця;

в) довідка установи банку;

г) довідка органу зв’язку.

Список рекомендованої літератури

Нормативні акти

1. 1. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР України. – 2001. – № 36. – Ст. 111.

2. Закон України «Про державну виконавчу службу» // ВВР України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 243.

3. 3. Закон України «Про виконавче провадження» // ВВР України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.

4. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України : Роз'яснення Президії ВГСУ від 28.03.2002 № 04-5/365 // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2002. – № 17. – С. 24.

5. Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» : лист ВАСУ від 11.12.2000 р. № 01-8/739 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 1. – С. 101.

6. Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 2000 році : Лист ВАСУ від 07.06.2001р. № 01-8/665 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 155.

7. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України : роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 3. – С. 82–84.

8. Про деякі питання практики застосування статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України : інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 19.03.2004 р. № 01-8/492 // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С. 133.

9. Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням рішень, ухвал, постанов господарських судів : інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 21.07.2005 р. № 01-8/344 // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 5. – С. 76–93.

Навчальна література

1. Арбитражный процесc: учебник / под ред. проф.

М. К. Треушникова и проф. В. М. Шерстюка. – М. : ООО «Городец-издат», 2002. – 480 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / уклад. В. Е. Беляневич. – К. : Юстиніан, 2002. – 544 с.

3. Кононенко О. Правове забезпечення виконання судових рішень / О. Кононенко // Право України. – 1998. – № 9. – С. 16–18.

4. Кузь О. Визнання і виконання рішень іноземних судів і арбітражів / О Кузь, І. Обідна // Право України. – 2001. – № 9 – С. 71–75.

5. Притика Д. М. Арбітражний процес : навч. посібник /

Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. С. Щербина. – X. : Консум, 2001. – 432 с.

6. Притика Д. М. Господарський процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / Д. М. Притика, М. І. Тітов,

В. М. Гайворонський. – X. : Консум, 2003. – 320 с.

7. Руденко М. Проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів / М. Руденко // Право України. – 2000. – № 7. – С. 43–46.

8. Тітов М. Про деякі проблеми виконавчого провадження / М. Тітов // Право України. – 1999. – № 11. – С. 64–67.

9. Фурса С. Я. Виконавче провадження в Україні : навчальний посібник / С. Я. Фурса, С. В. Щербак. – К. : Атіка, 2002. – 480 с.

10. Фурса С. Я. Законодавство України про виконавче провадження: наук.-практ. коментар / С. Я. Фурса, С. В. Щербак. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 976 с.

11. Чернадчук В. Д. Господарське процесуальне право України : підручник / В. Д. Чернадчук, В. В. Сухонос,

В. П. Нагребельний. – Суми : Університетська книга, 2006. – 331с.

<< | >>
Источник: Горевий В. І.. Господарський процес. Практикум : навчальний посібник / В. І. Горевий, А. М. Куліш, В. Д. Чернадчук. – 3-тє видання, виправлене і доповнене. – Суми : Сумський державний університет,2013. – 308 с.. 2013

Еще по теме 10.4. Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови:

  1. Стаття 263. Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
  2. Термін виконання судових рішень. Відстрочення та розстрочення
  3. Негайне виконання судового рішення, зміна порядку виконання, відстрочка та розстрочка виконання судового рішення
  4. ГлаваХ І ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ
  5. Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
  6. § 1. Поворот виконання судових рішень
  7. Стаття 265. Поворот виконання судових рішень
  8. Що означає зупинення виконання судом касаційної інстанції рішення (ухвали)? Чи може бути зупинено виконанням рішення суду першої інстанції, якщо в касаційному порядку розглядається, наприклад, скарга на ухвалу апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції?
  9. Уп.4ч.1 ст. 215 ЦПК передбачено, що повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення суду. Чи вправі суд у своєму рішенні визначити порядок виконання рішення суду, зазначити про відстрочку або розстрочку виконання та вжити заходи забезпечення його виконання? Якщо вправі, то який порядок вирішення цих питань?
  10. Що собою являє виконання рішень у немайнових спорах та якими є умови виконання таких рішень?
  11. Чи вправі суд зупинити вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні у разі подання боржником скарги на це рішення у вищестоящу судову інстанцію держави, суд якої ухвалив рішення?
  12. 91.Звернення судового рішення до виконання, видача дубліката виконавськоголиста або судового наказу.
  13. Стаття 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
  14. Чи повинен суд касаційної інстанції розглянути заявлене одночасно з поданням касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення суду, якщо касаційна скарга залишена без руху? Чи повинно бути таке клопотання мотивованим чи достатньо зазначити про незаконність судового рішення?
  15. 2. Звернення судового рішення до виконання
  16. Що собою являє виконання судового рішення?
  17. Розділ VI ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -