1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборо­ни та іншого призначення — самостійна категорія у складі зе­мель України. Вони займають площу 2,03 млн гектарів. їхній правовий режим визначається нормативними приписами, які зо­середжені в ЗК України (глава 13) та низці інших нормативних актів. Більшість правових норм, які регулюють правовий режим зазначених земель, закріплені в окремих правових актах, при­свячених в основному спеціальній діяльності тих чи інших підприємств, установ та організацій, зокрема у Повітряному ко­дексі України (далі — ПК України), законах України «Про дер­жавний кордон», «Про оборону України», «Про транспорт», «Про зв'язок», «Про залізничний транспорт», «Про трубо­провідний транспорт», «Про електроенергетику», «Про авто­мобільний транспорт», «Про використання земель оборони» тощо.

До цих земель ст. 65 ЗК України відносить земельні ділянки, надані у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Землі цієї категорії поділяються на самостійні види (підкатегорії): землі промисловості, землі транспорту, землі зв'язку, землі енергети­ки, землі оборони, землі іншого призначення. Критерієм такого поділу земель є характер спеціальних завдань, для здійснення яких призначені і надаються відповідні земельні ділянки підприємствам, установам та організаціям.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення обслуговують несільськогосподарські по­треби. Згідно з основним цільовим призначенням вони використо­вуються для різних конкретних цілей, перелік яких у чинному за­конодавстві не є вичерпним. Це пояснюється тим, що окремі галузі виробничої чи іншої діяльності, які потребують відповідних земель­них ділянок і закріплення порядку їх використання, формуються і розвиваються. При цьому виникає необхідність запровадження но­вих видів земель несільськогосподарського призначення. Так, чин­ний ЗК України серед земель цієї категорії виокремлює землі енергетики, які раніше не були відомі законодавству.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення відповідно до ст. 65 ЗК України встановлюється законом. Це означає, що лише Верховна Рада України може на рівні закону визначити вимоги щодо використання земель конкретного виду в межах єдиної категорії. Так, наприклад, Закон України «Про викори­стання земель оборони» визначає правові засади і порядок вико­ристання відповідних земель.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборо­ни та іншого призначення відрізняються від інших категорій зе­мель України своїм основним цільовим призначенням, яке обу­мовлює й особливості їх правового режиму. Використання цих земель пов'язане головним чином з обслуговуванням несільськогосподарських потреб, тобто вони виконують роль просторової операційної бази, території, на якій розміщуються різного роду об'єкти. Цільове призначення окремих підкатегорій зазначених земель відображається у найменуванні їх видів, що цілком логічно й закономірно.

Правовий режим всіх видів (підкатегорій) цих земель базу­ється на єдиних принципах: загальнодержавного та суспільного значення категорії земель, до складу якої вони входять; спе­ціальних завдань використання таких земель тощо.

Головною ознакою їх правового режиму є забезпечення раціо­нального екологічно збалансованого використання землі при експлуатації різних несільськогосподарських об'єктів. Особли­вості ж правового регулювання використання та охорони окре­мих видів земель, що входять до складу цієї категорії, зумовлені специфікою їх цільового призначення.

У зв'язку з тим, що виробнича та інша антропогенна діяльність, яка здійснюється підприємствами, установами та організаціями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони, як правило, негативно впливає на стан довкілля, правова охорона відповідних земель спрямована на забезпечення мінімізації нега­тивного впливу розташованих на цих землях об'єктів як на навко­лишнє природне середовище, так і на людину.

Водночас з метою забезпечення сприятливих умов для здійс­нення господарської та іншої діяльності на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення ці землі потребують відповідного захисту. Це питання вирішується шляхом законодавчого закріплення приписів, що стосуються вста­новлення уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспор­ту, навколо промислових об'єктів охоронних зон для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а та­кож зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти (ст. 112 ЗК України).

Певна специфіка правового режиму зазначених земель поля­гає в тому, що їх формування як самостійної категорії земель здійснюється значною мірою за рахунок вилучення або викупу земельних ділянок зі сфери сільськогосподарського чи лісогос­подарського виробництва. Разом із тим, наявність закріпленого земельним законодавством принципу пріоритету сільськогоспо­дарського землекористування зумовлює певне підпорядкування правового режиму зазначених земель інтересам розвитку сільськогосподарського виробництва. Це пов'язано, зокрема, з тим, що згідно зі ст. 23 ЗК України для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших по­треб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського вироб­ництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Суб'єктами прав на зазначені землі можуть виступати, як правило, підприємства, установи та організації, тобто юридичні особи. Здебільшого постійними користувачами щодо названих земель є державні підприємства, установи та організації проми­словості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та інших га­лузей суспільного виробництва. Таке становище цілком виправ­дане, оскільки промисловість, транспорт, енергетика, зв'язок, оборона — це переважно сфера державної діяльності. Водночас не виключається можливість, коли носіями земельних прав у цих випадках виступають і недержавні, наприклад, комунальні юридичні особи. Тут важливо лише те, щоб діяльність, зумовле­на цільовим призначенням цих земель, здійснювалася юридич­ними особами, які наділені спеціальною (статутною) право­здатністю. Можливе також використання цих земель названими суб'єктами і на умовах оренди.

З урахуванням загальнодержавного та суспільного значення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення вони використовуються для забезпечення діяльності саме у тих сферах, які виключно або здебільшого пов'язані з реалізацією загальнодержавних чи суспільних, тобто публічних інтересів. Так, відповідно до ст. 84 ЗК України до зе­мель державної власності, які не можуть передаватися у кому­нальну власність, належать землі атомної енергетики та косміч­ної системи; землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення, та деякі інші. Згідно зі ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, зок­рема, належать землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту тощо.

З метою прискорення ринкових реформ, стимулювання ефек­тивного землекористування та підприємницької діяльності, за­охочення інвестицій до реалізації програм соціально-економічно­го розвитку законодавством передбачена можливість придбання певних земельних ділянок несільськогосподарського призначен­ня, тобто і за рахунок земель, наприклад, промисловості, у при­ватну власність як юридичними, так і фізичними особами.

Склад земель, особливості використання та охорони всіх видів земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визначаються окремими приписами ЗК України, зокрема статтями 66-77.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення:

  1. § 1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  2. РОЗДІЛ 16 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ЕНЕРГЕТИКИ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
  3. Розділ 20 Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  4. Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  5. Глава 13 Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  6. § 5. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення
  7. 1. Загальна характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
  8. 1. Загальна характеристика земель оздоровчого призначення та їх правового режиму
  9. § 1. Понятие и общая характеристика правового режима земель промышленности, транспорта, связи, радиовещания, телевидения, информатики и космического обеспечения, обороны и иного назначения
  10. Розділ 14 Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
  11. § 2. Загальний правовий режим земель рекреаційного призначення
  12. 6. Склад і використання земель оборони та іншого призначення
  13. § 2. Загальний правовий режим земель історико-культурного призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -