7. Ведення державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр є функцією державного управління земельним фондом, за допомогою якою держава та­кож здійснює вплив на процес забезпечення раціонального вико­ристання та охорони земельних ресурсів. Історично земельний кадастр з'явився через об'єктивну необхідність в отриманні відомостей про землю як про першоджерело матеріальних благ. З виникненням держави земля стала одним із джерел держав­них доходів і у зв'язку з цим — об'єктом спеціального оподатку­вання. Однак у сучасних умовах земельний кадастр набув більш широкого значення і розглядається як система дій з обліку, опи­су та оцінки земель з метою отримання відомостей про землю для запровадження земельного оподаткування, а також забез­печення ефективного управління використанням та охороною земельних ресурсів країни.

Правові засади державного земельного кадастру визначені у статтях 193-204 ЗК України. Згідно зі ст. 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечен­ня необхідною інформацією органів державної влади та ор­ганів місцевого самоврядування, заінтересованих підпри­ємств, установ і організацій, а також громадян з метою регу­лювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використан­ням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунту­вання бізнес-планів та проектів землеустрою. За змістом дер­жавний земельний кадастр включає відомості і документи про правовий режим земель, їх розподіл серед землевласників і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями зе­мель, а також дані про якісну характеристику земель і їх на­родногосподарську цінність. Дані земельного кадастру вико­ристовуються у процесі законодавчого регулювання земель­них відносин, реалізації державою функцій державного управління земельним фондом, а також при вчиненні громадя­нами та юридичними особами дій щодо реалізації їхніх зе­мельних прав та обов'язків.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом України, Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, головними обласними управлін­нями земельних ресурсів, Київським і Севастопольським місь­кими державними управліннями земельних ресурсів, а також районними і міськими відділами земельних ресурсів. Ведення відповідного кадастру здійснюється за рахунок коштів держав­ного, республіканського (Автономної Республіки Крим) і місце­вих бюджетів. Порядок ведення державного земельного када­стру встановлений Положенням про порядок ведення державно­го земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р.1

Зазначеним Положенням регулюється порядок обліку земель за їх кількістю та якістю. Облік земель за кількістю здійснюється за землевласниками і землекористувачами.

При цьому виділя­ються: землі в межах населених пунктів; землі за межами насе­лених пунктів; землі за категоріями; землі за формами власності; зрошувані й осушені землі; землі, що надані в тимчасове кори­стування, зокрема на умовах оренди; землі, що оподатковують­ся, та землі, що не оподатковуються.

Облік земель за якістю охоплює всі категорії земель і містить: а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; б) характе­ристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гуму­су і рухомих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, со­лонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням продуктами хімізації сільського господарства і тех­ногенними факторами, зокрема радіаційним забрудненням; в) ха­рактеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь; г) лісотипологічну характеристику лісових угідь; ґ) кла­сифікацію земель населених пунктів за функціональним призна­ченням; д) характеристику земель населених пунктів за інженер­но-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструкту­рою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Важливу роль в обліку земель за якістю відіграє бонітування ґрунтів, тобто поділ їх на групи за якістю, що визначається бала­ми бонітету (за шкалою від 1 до 100 балів). Бонітування ґрунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості, що ма­ють сталий характер та істотно впливають на врожай сільсько­господарських культур.

Економічна та нормативна грошова оцінка земель проводиться залежно від їх категорій. Так, оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю витрат і диференціа­льним доходом. Економічна та нормативна грошова оцінка інших категорій земель проводиться за їх місцем розташування, еколо­гічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціаль­но-економічними умовами використання та іншими факторами.

Для забезпечення ведення державного земельного кадастру власники землі і землекористувачі відповідно до форм держав­ної звітності щорічно не пізніше 15 січня подають місцевим дер­жавним адміністраціям звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, котрі знаходяться у власності чи в ко­ристуванні.

Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель — один раз на п'ять років. Зведені дані державного земельного кадастру подаються Держкомземом Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим цен­тральним органам виконавчої влади.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 7. Ведення державного земельного кадастру:

  1. Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру
  2. Стаття 195. Завдання ведення державного земельного кадастру
  3. § 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
  4. Розділ 23 Правове регулювання землеустрою та ведення державного земельного кадастру
  5. § 4. Порядок ведения государственного земельного кадастра
  6. 3. Ведение государственного земельного кадастра
  7. 4. Порядок ведения государственного земельного кадастра
  8. Статья 84. Содержание и ведение государственного земельного кадастра
  9. ЗЕМЛЕУСТРОЙСТВО И ВЕДЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРА
  10. Стаття 193. Визначення державного земельного кадастру
  11. ТЕМА №7. ЗЕМЛЕУСТРОЙСТВО И ВЕДЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРА
  12. Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру
  13. Стаття 196. Складові частини державного земельного кадастру
  14. Глава 34 Державний земельний кадастр
  15. Статья 70. Государственный земельный кадастр
  16. Глава 7 1 См. Правила предоставления сведений государственного земельного кадастра, утв. постановлением Правительства РФ от 2 декабря 2000 г. № 918 // СЗ РФ. 2000. № 50. Ст. 4899. 2 В частности, ст. 170 УК РФ предусматривает уголовную ответственность должностных лиц за искажение учетных данных государственного земельного кадастра. 3 См. Закон РФ от 21 июля 1993 г. «О государственной тайне» (с изм. от 6 октября 1997 г.) // СЗ РФ. 1997. № 41. Ст. 4673. 4 См. Федеральный закон от 20 февр
  17. Г осударственный земельный кадастр