Прийняття рішення про зміну цільового призначення зе­мельної ділянки.

За загальним правилом, якщо земельна ділян­ка розташована в межах населеного пункту, то рішення про зміну цільового Призначення земельної ділянки приймає сіль­ська, селищна або міська рада, якщо ж земельна ділянка знахо­диться за межами населених пунктів, то таке рішення прий­мається районною або обласною державною адміністрацією (Ра­дою Міністрів Автономної Республіки Крим).

Районна держадміністрація розглядає подані проектні ма­теріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пунк­ту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для об­слуговування членів територіальних громад району (шкіл, ліка­рень, підприємств торгівлі тощо). Якщо ж зміна цільового при­значення земельної ділянки, яка розташована за межами насе­леного пункту, передбачає використання такої ділянки для інших потреб, районна держадміністрація лише розглядає про­ектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим або обласної державної адміністрації. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та обласна державна адміністра­ція розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Слід зазначити, що якщо земельна ділянка, цільове призна­чення якої змінюється, належить до особливо цінних земель, то рішення про зміну цільового призначення такої ділянки прий­мається в іншому порядку. Якщо земельна ділянка з особливо цінних земель розташована у межах населеного пункту, то рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки приймається радою лише після погодження проекту відведення ділянки Верховною Радою України. Проектні матеріали на по­годження до Верховної Ради України подаються Верховною Ра­дою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Сева­стопольською міською радою.

Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розта­шованих за межами населеного пункту, проводиться після по­годження з Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України.

Такий порядок зміни цільового призначення стосується:

1)земельних ділянок під ріллею та багаторічними насадження­ми, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передба­чає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;

2)земельних ділянок, вкритих лісами першої групи, площею понад 10 гектарів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для не лісогосподарських потреб;

3)земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекре­аційного призначення, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для інших потреб;

4)земель дослідних полів науково-дослідних установ і нав­чальних закладів, якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб;

5)земельних ділянок із сільськогосподарськими угіддіями, що відповідно до ст. 150 ЗК України віднесені до особливо цінних зе­мель (наприклад, чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах тощо), якщо їх цільове призначення змінюється на таке, що передбачає використання ділянки для несільськогосподарських потреб.

Проектні матеріали на погодження зміни цільового призна­чення зазначених земельних ділянок до Верховної Ради України подаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим або об­ласною держадміністрацією.

Після прийняття відповідною радою чи органом виконавчої влади рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки її власник отримує новий державний акт на право влас­ності на земельну ділянку зі зміненим її цільовим призначенням.

У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового при­значення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмо­ви. Проте власник земельної ділянки у разі незгоди з рішенням ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення має право оскаржити відмову у суді.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме Прийняття рішення про зміну цільового призначення зе­мельної ділянки.:

  1. Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки.
  2. Як повинен поступити суд касаційної інстанції, якщо в касаційній скарзі міститься прохання про скасування рішення суду першої інстанції і не ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду, яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також у випадку зміни такого рішення або прийняття нового рішення?
  3. Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень
  4. Порядок встановлення цільового призначення земельних ділянок.
  5. 1. Поняття, цільове призначення та склад земель сільськогосподарського призначення
  6. Стаття 230. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення
  7. Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель
  8. Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель
  9. 4. Встановлення цільового призначення земельних ділянок
  10. 1.1. Термін "основне цільове призначення земель".
  11. Цільове призначення (використання) земельних ділянок, виділених в рахунок паю.
  12. Глава 4 Склад та цільове призначення земель України
  13. Стаття 77. Обов’язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
  14. Яким судом вирішується питання про видачу дубліката виконавчого листа у справі про визнання та виконання рішення іноземного суду: судом, що дозволив примусове виконання на території України зазначеного судового рішення чи судом, що ухвалив рішення?
  15. Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку наперегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?
  16. Стаття 40. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -