§ 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду

Право лісокористування являє собою сукупність норм, що вста­новлюють умови і порядок багатоцільового використання лісів, їх

317

збереження та відтворення, а також права й обов'язки лісокористу-вачів з урахуванням потреб суспільства в одержанні деревної І неде-ревної продукції, у використанні Інших корисних властивостей лісу та забезпеченні охорони навколишнього природного середовища "

У статтях 18 І 19 Лісового кодексу сформульовані права лісоко-ристувачів Згідно з ними постійні лісокористувачі мають право на ведення у встановленому порядку лісового господарства, першо­чергове спеціальне використання у встановленому порядку лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду для задоволення потреб мисливських господарств, а також у кучьтур-но-оздоровчих, рекреаційних, спортивних І туристичних цілях здійснення науково-дослідних робіт, володіння заготовленою про­дукцією І доходами від ГІ реалізації (крім доходів від реалізації про­дукції, одержаної від догляду за тісом та Інших лісогосподарських заходів), будівництво у встановленому законодавством порядку шляхів, лісових складів, пожежно-хімічних станцій, господарських приміщень та Інших об'єктів, необхідних для ведення лісового гос­подарства І використання лісових ресурсів

Тимчасові лісокористувачі (орендарі) наділені такими правами здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, користува­тися земельними ділянками лісового фонду для задоволення по­треб мисливських господарств, у культурно-оздоровчих, рекре­аційних, спортивних І туристичних цілях І для здійснення науково-дослідних робіт відповідно до умов договору, за погодженням з ра­дами, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фон­ду, І постійними лісокористувачами у встановленому законодавст­вом порядку прокладати шляхи, обладнувати лісові склади, стоян­ки для автотранспортних засобів, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання І первинного оброблення заготовленої си­ровини тощо ЦІ права мають загальний характер І конкретиз> ють-ся залежно від виду лісокористування

У Лісовому кодексі передбачені заходи щодо захисту прав лісо-користувачів І гарантії їх додержання Відповідно до цього Кодек­су права цих осіб охороняються законом І можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавчими актами Втручання в їх діяльність державних, господарських та Інших органів І ор­ганізацій забороняється, за винятком випадків, передбачених зако­нодавством Шкода, заподіяна порушенням прав лісокористувачів, підлягає відшкодуванню у повному об'ємі

На лісокористувачів покладається виконання певних обов'язків, які, як І права, конкретизуються залежно від виду лісокористуван­ня Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати відтворення, охорону, захист І підвищення продуктивності лісових насаджень та поліпшення їх корисних властивостей, підвищення родючості

* Треба звернути увагу на те що нині оренда земельної ділянки згідно з ЗК може б\ти короткостроковою (не більше п яти років) І довгостроковою (не бпьше ЗО роклв) У зв язку з цим виникла певна суперечність мок потоженнями Земечьного І Лісового кодексів яка може бути вирішена штахом внесення змін до Лісового кодексу

318

грунтів, виконувати Інші вимоги законодавства щодо ведення лісо­вого господарства І використання лісових ресурсів, додержувати науково обгрунтованих норм І порядку спеціального використання деревних та Інших ресурсів лісу І користування земельними ділян­ками лісового фонду, займатися веденням лісового господарства, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів І користува­тися земельними ділянками лісового фонду способами, які забез­печували б збереження оздоровчих І захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, вико­ристання І відтворення, виконувати роботи, пов'язані з відведен­ням в натурі (на місцевості) ділянок лісового фонду для спеціаль­ного використання лісових ресурсів, задоволення потреб мисливсь­ких господарств, у культурно-оздоровчих, спортивних І туристич­них цілях І здійснення науково-дослідних робіт, вести первинний облік лісів, забезпечувати охорону рідкісних видів рослин І тварин, рослинних угруповань згідно з природоохоронним законодавством, своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів, не по­рушувати законних прав тимчасових лісокористувачів

Тимчасові .гісокористувачі зобов'язані: користуватися земельни­ми ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання, вести роботи способами, які забезпечували б збереження оздоровчих І за­хисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання І відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори та фауни, своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ре­сурсів, не порушувати прав Інших лісокористувачів, виконувати Інші вимоги щодо регулювання порядку використання лісових ре­сурсів, встановлені законодавством України

Припинення права власності на земельну ділянку лісового фон­ду, як й на Інші ділянки, регулюється ЗК Згідно зі ст 140 цього Кодексу підставами припинення цього права є добровільна відмо­ва власника від права на земельну ділянку, смерть власника за відсутності спадкоємця, відчуження ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на ділянку на вимогу кредитора, відчуження ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація ділянки за рішенням суду, невідчуження ділянки Іно­земними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК

Підставами припинення права постійного користування земельни­ми ділянками лісового фонду є: добровільна відмова від права кори­стування земельною ділянкою, й вилучення у випадках, передбаче­них ЗК, припинення діяльності державних або комунальних підприємств, установ та організацій, використання ділянки спосо­бами, які суперечать екологічним вимогам, використання ділянки не за її цільовим призначенням, систематична несплата земельно­го податку (ст 141 ЗК)

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках: добровільної відмови від користу-

319

вання такими ділянками; закінчення терміну, на який було надане право користування ними; припинення діяльності лісокористу-вачів, яким було надане право тимчасового користування ділянка­ми; невикористання у встановлені терміни лісових ресурсів; пору­шення правил користування ділянками або використання їх не за призначенням; користування ділянками і спеціального викорис­тання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, що призводить до погіршення навколишнього природного середовища на наданих у користування ділянках і за їх межами; систематичного невнесення у встановлені терміни плати за використання лісових ресурсів і користування ділянками; вилу­чення у встановленому порядку ділянки.

Припинення права тимчасового користування земельною ді­лянкою лісового фонду здійснюється радою, яка її надала, а у ви­падках, передбачених пунктами 4—6 ч. 1 ст. 22 Лісового кодексу, при незгоді тимчасових лісокористувачів — у судовому порядку.

Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випад­ки припинення права користування земельними ділянками лісово­го фонду.

<< | >>
Источник: Каракаша І.І.. Земельне право України • Підручник / За ред Погрібного О О , 3-51 — К Істина,2003 - 448 с.. 2003

Еще по теме § 3. Правове регулювання використання земель лісового фонду:

  1. § 4. Особливості використання земель для загального і спеціального лісокористування на землях лісового фонду
  2. § 2. Правове регулювання використання земель водного фонду
  3. Загальна характеристика правового регулювання охорони і використання земель природно-заповідного фонду.
  4. Розділ 18 Правовий режим земель лісового фонду
  5. 2. Особливості правового регулювання охорони та використання земель окремих об'єктів і територій природно-заповідного фонду
  6. § 1. Поняття і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду
  7. § 2. Умови і порядок надання земель лісового фонду
  8. § 3. Правове регулювання використання земель транспорту
  9. 2. Правове регулювання використання та охорони земель історико-культурного призначення
  10. Розділ 24 Правове регулювання контролю за використанням і охороною земель та моніторингу земельних ресурсів
  11. Розділ 20 Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
  12. 2. Правове регулювання використання та охорони окремих земель рекреаційного призначення
  13. Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
  14. Розділ 22 Правове регулювання адміністративно-територіального поділу території України і планування використання та охорони земель
  15. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  16. 4. Особливості правового режиму земель особливо захисних лісових ділянок.
  17. Розділ 19 Правовий режим земель водного фонду
  18. § 2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
  19. Розділ 14 Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -