Право власності на землі оздоровчого призначення.

Право­вий режим земель оздоровчого призначення передбачає мож­ливість їх перебування у державній, комунальній та приватній власності (ст. 49 ЗК України). ЗК України (ст. 84) містить заборо­ну на передачу у приватну власність лише частини земель оздо­ровчого призначення, а саме тих, на яких розташовані об'єкти оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздо­ровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше -не передбачено законом. Отже, заборона на приватизацію земель оздоровчого призначення не поширюється на розташо­вані в межах територій курортів земельні ділянки, надані грома­дянам та юридичним особам, якщо на таких ділянках відсутні об'єкти оздоровчого призначення (санаторно-курортні заклади тощо).

Отже, власнісний статус цієї категорії земель повністю підпо­рядкований власнісному статусу об'єктів курортної інфраструк­тури та інших об'єктів нерухомого майна, які розташовані на землях оздоровчого призначення. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про курорти» приватизація санаторно-курортних закладів, що знаходяться на територіях курортів державного значення, вико­ристовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебувають у державній або комунальній власності, забороняється. Крім того, забороняється приватизація спеціальних санаторно-курортних закладів (дитя­чих, кардіологічних, пульмонологічних, гінекологічних, для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для лікування хворих на туберкульоз, хворих із травмами і хворобами спинного мозку та хребта), що знаходять­ся на територіях курортів місцевого значення, використовують природні лікувальні ресурси зазначених територій і на момент прийняття цього Закону перебували у державній або кому­нальній власності.

Отже, земельні ділянки, на яких розташовані зазначені вище санаторно-курортні заклади, приватизації не підлягають.

Разом із тим, приватизація інших санаторно-курортних за­кладів, що знаходяться або створюються на територіях курортів місцевого значення і використовують природні лікувальні ре­сурси зазначених територій, не заборонена. Вона може здійсню­ватися в порядку, встановленому законами з питань привати­зації, за умови збереження профілю об'єктів, що приватизують­ся (ст. 26 Закону України «Про курорти»). Земельні ділянки, на яких розташовані такі заклади, також можуть бути приватизо­вані. Слід зазначити, що Концепцією розвитку санаторно-курор­тної галузі (п. 3) з метою залучення внутрішніх та зовнішніх інве­стицій планується проведення приватизації оздоровчих та сана­торно-курортних закладів (крім спеціалізованих санаторіїв), у першу чергу нерентабельних та тих, що перебувають в оренді, а також об'єктів незавершеного будівництва. Разом із такими об'єктами приватизації підлягатимуть і земельні ділянки, на яких вони розташовані.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме Право власності на землі оздоровчого призначення.:

  1. З. Право власності на землі історико-культурного призначення та право користування ними
  2. Глава 8 Землі оздоровчого призначення
  3. Право власності на землі природно-заповідного фонду.
  4. § 2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
  5. Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
  6. Розділ 15 Правовий режим земель оздоровчого призначення
  7. Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
  8. § 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
  9. 1. Загальна характеристика земель оздоровчого призначення та їх правового режиму
  10. § 3. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
  11. Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення
  12. Глава 7 Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
  13. РОЗДІЛ 18 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
  14. Законодавство про землі рекреаційного призначення.