3. Планування використання та охорони земель

Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної доку­ментації, відповідно до якої здійснюється забудова та викори­стання земель населених пунктів і прилеглих до них земель. В Україні така діяльність регулюється ЗК України, Законом України «Про основи містобудування» (1992 р.), Законом Украї­ни «Про планування та забудову територій» (2000 р.) та іншими правовими актами.

Відповідно до законодавства, планування територій у нашій країні здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. На загальнодержавному рівні планування те­риторій здійснюється шляхом розроблення Генеральної схеми планування території України, якою визначаються основні на­прями раціонального використання території країни, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, здоров'я населення, пам'яток історії та культури, дер­жавні пріоритети розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Гене­ральна схема розробляється Кабінетом Міністрів України та за­тверджується Верховною Радою України.

Чинна Генеральна схема планування території України за­тверджена Верховною Радою України 7 лютого 2002 р.1 і розра­хована на період до 2020 р. Генеральна схема складається з тек­стових та графічних матеріалів, в яких зроблений аналіз стану використання території України, визначені основні напрями її використання на період до 2020 р., а також викладений механізм реалізації Генеральної схеми. Реалізація Генеральної схеми розрахована на два етапи. На першому етапі (2002-2010 рр.) пе­редбачається: удосконалення законодавчого, наукового, інфор­маційного, проектного, організаційного забезпечення плануван­ня території на загальнодержавному рівні; налагодження моніторингу реалізації Генеральної схеми; здійснення першо­чергових заходів щодо планування території, які забезпечува­тимуть досягнення найбільшого економічного, соціального та екологічного ефекту. На другому етапі (2011-2020 рр.) передба­чається здійснення решти заходів щодо планування території, які випливатимуть з Генеральної схеми. Забезпечення реаліза­ції Генеральної схеми покладено на Кабінет Міністрів України, а також на центральний орган виконавчої влади з питань будів­ництва та архітектури.

Планування територій на регіональному рівні полягає у роз­робленні та затвердженні Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим, обласними та районними радами схем плануван­ня територій Автономної Республіки Крим, відповідно областей та районів. У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики у га­лузі забудови територій, а також історичні, економічні, еко­логічні, географічні та демографічні особливості відповідних регіонів, їх етнічні та культурні традиції.

Планування територій на місцевому рівні є процесом розроблення та затвердження ге­неральних планів населених пунктів, схем планування тери­торій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації (де­тального плану території, плану червоних ліній, проекту забудо­ви території тощо). Планування територій на місцевому рівні здійснюється органами самоврядування відповідних населених пунктів, а в містах Києві та Севастополі — відповідними міськи­ми державними адміністраціями, яким такі повноваження деле­говані законом.

Важливим напрямом планування використання земель є їх природно-сільськогосподарське районування. Згідно зі ст. 179 ЗК України природно-сільськогосподарське районування земель — це поділ території з урахуванням природних умов та агробіо­логічних вимог сільськогосподарських культур. Тому викори­стання та охорона сільськогосподарських угідь повинні здійсню­ватися відповідно до природно-сільськогосподарського району­вання. Порядок здійснення природно-сільськогосподарського районування визначений постановою Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогос­подарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель» від 26 травня 2004 р.1 Згідно з постановою за результатами робіт із районування (зону­вання) земель складаються відповідні схеми (карти), на яких відображаються такі дані:

а) природно-сільськогосподарського характеру — структура земельних (зокрема сільськогосподар­ських) угідь, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів, класифікаційні показники придатності земель для ви­рощування сільськогосподарських культур тощо. Ці схеми (кар­ти) використовуються для визначення екологічно чистих зон ви­робництва сировини для дитячого і дієтичного харчування та отримання екологічно чистих харчових продуктів і продовольчої сировини;

б) еколого-економічного характеру — ступінь пере­творення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні про­цеси та еколого-економічна оцінка території;

в) протиерозійного характеру — стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови роз­витку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозу­вання процесів ерозії з метою визначення відповідних протиеро­зійних заходів;

г) екологічного характеру — забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 3. Планування використання та охорони земель:

  1. Розділ 22 Правове регулювання адміністративно-територіального поділу території України і планування використання та охорони земель
  2. § 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
  3. Глава З0 Планування використання земель
  4. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  5. 9. Державний контроль за використанням та охороною земель
  6. 4. Державний контроль за використанням та охороною земель
  7. § 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
  8. Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
  9. Глава 32 Контроль за використанням та охороною земель
  10. 5. Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель
  11. Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та охорони земель