5. Особливості правової охорони фунтів

Охорона земель передбачає здійснення заходів щодо охорони найважливішого їх компонента — ґрунтів. Ґрунтом називають видозмінені під впливом живих організмів поверхневі шари земної кори (суходолу), котрі відрізняються від гірських порід своїм складом, перш за все значним вмістом органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність — родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту поживні ре­човини, воду і повітря. Ґрунтовий покрив території України є унікальним. Серед великої кількості наявних в нашій країні типів ґрунтів найбільш поширеними є чорноземи. Чорноземні ґрунти відрізняються високою природною родючістю, оскільки мають високий вміст гумусу.

Правова охорона ґрунтів є складовою правової охорони зе­мель. Всі передбачені земельним законодавством вимоги щодо раціонального використання та охорони земель стосуються ви­користання та охорони ґрунтів. Однак охорона ґрунтів має ряд особливостей, які знайшли відображення у правовому регулю­ванні їх охорони та використання. Наявність таких особливостей проявляється, по-перше, у забезпеченні підвищеної правової охорони земель, покритих цінними в екологічному, економічно­му, сільськогосподарському та соціальному аспектах видами ґрунтів, та, по-друге, у правовій регламентації використання зе­мель, пов'язаного з відокремленням ґрунтового покриву від материнської основи та його перенесенням на інші землі.

Перша особливість правової охорони ґрунтів проявилася у введенні в земельне законодавство категорії особливо цінних зе­мель. Згідно зі ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель на­лежать:

1) ділянки сільськогосподарського та іншого призначен­ня з особливо цінними видами ґрунтів, а саме: чорноземи не еродовані не солонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені не солонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньо глибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра й осушені незалежно від глибини; ко­ричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

2) землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

3) землі природно-заповідного фонду;

4) землі історико-культурного призначення.

Підвищений рівень правової охорони особливо цінних земель проявляється у встановленні законодавством загальної заборо­ни на використання таких земель не за їх основним цільовим призначенням. Так, вилучення особливо цінних земель, покри­тих особливо цінними видами ґрунтів, а також земель, на яких розташовані дослідні поля науково-дослідних установ і навчаль­них закладів, для несільськогосподарських потреб не допус­кається, за винятком випадків, передбачених ст. 150 ЗК України. Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд» та Законом України «Про охорону культурної спадщини» на зем­лях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Більше того, відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування націо­нальної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» від 29 вересня 2000 р. площа земель природно-заповідного фонду підлягає не зменшенню, а збільшенню за рахунок інших земель.

Разом із тим, ЗК України дозволяє вилучення ділянок особли­во цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, для будівництва об'єктів загальнодержавного значен­ня, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осу­шувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, жит­ла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією. Однак таке вилучення може здійснюватися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відпо­відної місцевої ради, лише після отримання дозволу на таке ви­лучення від Верховної Ради України.

Друга особливість правової охорони ґрунтів обумовлена тим, що ґрунти як природна субстанція може бути відділена від материнської основи, що, ймовірно, негативно позначиться на їх природних властивостях, перш за все на виконанні ґрунтами еко­логічної, сільськогосподарської та інших функцій. У зв'язку з цим ЗК України (ст. 168) проголосив ґрунти об'єктом особливої охоро­ни та встановив спеціальний порядок проведення діяльності, пов'язаної з порушенням ґрунтового покриву земель. Так, влас­ники та користувачі земельних ділянок не мають права здійсню­вати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних діля­нок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. Згідно з постано­вою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель» від 25 грудня 2002 р. державний контроль за використанням та охо­роною земель здійснюється Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління, який діє у складі Держкомзему України. Саме Дер­жавна інспекція має право видавати дозвіл на зняття та перене­сення ґрунтового покриву земельних ділянок. Якщо на земельній ділянці здійснюється діяльність, не пов'язана зі зняттям та пере­несенням ґрунтового покриву, однак має своїм наслідком пору­шення його цілісності та екологічних і продуктивних властиво­стей, то власники та користувачі таких земельних ділянок по­винні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 5. Особливості правової охорони фунтів:

  1. § 2. Особливості правової охорони земель як просторово-територіального базису
  2. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища
  3. 1. Поняття і зміст правової охорони земель
  4. Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища.
  5. Особливості правової системи Галицько-Волинської держави
  6. Особливості правової системи Галицько-Волинської держави
  7. § 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
  8. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері
  9. 1. Особливості охорони та захисту житлових прав
  10. 2. Суб'єкти й об'єкти правової охорони земель
  11. 2. Особливості правового регулювання охорони та використання земель окремих об'єктів і територій природно-заповідного фонду
  12. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  13. Розділ 21 Правове забезпечення охорони земельних ресурсів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -