§ 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення

Система контролю за використанням та охороною земель пе­редбачає ведення їх моніторингу. Моніторинг земель є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і являє собою систему спостереження за станом земельного фонду нашої країни, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоак­тивного забруднення.

Згідно зі ст. 192 ЗК основним завданням мо­ніторингу земель є прогнозування еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Моніторинг земель дістав закріплення у ЗК. Більш конкретно його структура, завдання і зміст визначені у Положенні про моні­торинг земель. Об'єктом моніторингу є весь земельний фонд неза­лежно від форм власності на землю. Залежно від охоплюваних те­риторій розрізняють глобальний (пов'язаний з міжнародними нау­ково-технічними програмами), національний (охоплює всю терито­рію України), регіональний (на територіях, які характеризуються єд­ністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов) і ло­кальний (на територіях нижче регіонального рівня, аж до територій окремих земельних ділянок й елементарних структур ландшафтно-екологічних комплексів) моніторинг.

Зазначений моніторинг складається з систематичних спостере­жень за станом земель (зйомки, обстеження й розвідування), вияв­лення змін у ньому, а також з оцінки цього стану і процесів, пов'язаних з землями. Спостереження залежно від строків та періо­дичності їх проведення поділяються на базові (вихідний стан об'єк­та спостережень на момент початку ведення моніторингу земель), періодичні (через рік або більше) та оперативні (фіксують поточні зміни).

Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за учас­тю Мінекоресурсів, Мінагрополітики, Української академії аграр­них наук, Національного космічного агентства та інших мініс­терств, відомств і установ. Основою його технічного забезпечення є національна автоматизована інформаційна система.

Інформація, отримана у процесі ведення спостережень за ста­ном земельного фонду, узагальнюється по районах, містах, облас­тях, АРК, а також по окремих природних комплексах і передаєть­ся пунктам збору автоматизованої інформаційної системи облас­них, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Державного комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру АРК. На підставі зібраної інформації та резуль-

396

татів оцінки стану земельного фонду складаються щорічні допові­ді, оперативні зведення, прогнози та рекомендації, які подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовря­дування і Держкомзему для вжиття заходів, спрямованих на запо­бігання наслідкам негативних процесів.

Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки передба­чене створення Державної системи екологічного моніторингу, складовою частиною якої повинен стати земельний моніторинг.

Державна система екологічного моніторингу — це інтегрована інформаційна система, що має здійснювати збирання, збереження та оброблення екологічної інформації з метою відомчої та ком­плексної оцінки та прогнозування стану природних середовищ, біоти та умов життєдіяльності, вироблення обґрунтованих рекомен­дацій щодо прийняття ефективних соціальних, економічних та еко­логічних рішень на всіх рівнях виконавчої влади, вдосконалення відповідних законодавчих актів, а також виконання зобов'язань України за міжнародними екологічними угодами, програмами та проектами.

На відміну від контролю за використанням і охороною земель, що є управлінською діяльністю у сфері державного управління зе­мельним фондом, моніторинг земель передбачає збирання, узагаль­нення, оцінку і передачу інформації про стан земель і пов'язані з ними зміни.

397

<< | >>
Источник: Каракаша І.І.. Земельне право України • Підручник / За ред Погрібного О О , 3-51 — К Істина,2003 - 448 с.. 2003

Еще по теме § 3. Моніторинг земельних ресурсів та його значення:

  1. Розділ 24 Правове регулювання контролю за використанням і охороною земель та моніторингу земельних ресурсів
  2. § 3. Державний земельний кадастр та значення його ведення
  3. Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин
  4. Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  5. § 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  6. § 2. Планування використання і охорони земельних ресурсів
  7. § 1. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
  8. Розділ 21 Правове забезпечення охорони земельних ресурсів
  9. Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів...
  10. Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин
  11. РОЗДІЛ 11 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
  12. § 2. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства
  13. Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання
  14. Стаття 191. Призначення моніторингу земель
  15. 4. Громадянське суспільство та його значення у формуванні та функціонуванні правової держави.
  16. Моніторинг земель
  17. Глава 33 Моніторинг земель
  18. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  19. Петро Мірчук. АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 30 червня 1941 року (його генеза та політичне й історичне значення). Друге видання. Мюнхен - 1953, 1953
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -