3. Функції земельного права

Активна роль земельного права проявляється в його функ­ціях. Під ними розуміють основні напрями правового впливу на суспільні земельні відносини. У функціях земельного права ви­ражена службова роль та одне з основних завдань, призначен­ня земельного права. Спеціальним же призначенням земельно­го права є регулювання земельних відносин з метою задоволен­ня інтересів людини, суспільства і держави у землі як єдиному і нічим не замінному місці для проживання (просторового бази­су), найбільш важливого засобу сільськогосподарського вироб­ництва, як території для розташування населених пунктів, регіонів і держави, а також як об'єкта природи, що підлягає особливій охороні.

Функції земельного права разом із властивими йому метода­ми правового регулювання земельних відносин і галузевими принципами визначають соціальне призначення цієї галузі пра­ва і демонструють, яка предметна діяльність, які земельні відно­сини виникають, організуються, здійснюються і регулюються земельним правом. У теорії права найбільш поширеним є поділ функцій права на регулятивні (статистична і динамічна) та охо­ронні1. В окремих витоках охоронні функції доповнюються за­побіжно-виховними і запобіжно-стимулюючими2. В. О. Котюк визначає функції норм права, які за його класифікацією викону­ють загальносоціальні і спеціальні функції в комплексі, об'єдну­ють функціонування інших нормативних систем. До загально-соціальних він відносить: економічні, політичні, екологічні, інформаційні, організаційні, орієнтаційні, пізнавальні, оціночні, гуманістичні функції. До спеціальних — спеціально-юридичні, які поділяються на регулятивні та охоронні.

Такі ж функції виконує галузеве земельне право. У галузі права відображається лише специфіка функції права, особли­вості її застосування.

За допомогою регулятивної функції земельного права дося­гається реалізація конституційних норм: земля є об'єктом права власності Українського народу (ст. 13 Конституції України) та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14). За допомогою статичних регулятив­них функцій земельного права визначаються форми власності на землю: приватна, комунальна і державна, встановлюються кате­горії земель, функції і повноваження державних органів та орга­нів місцевого самоврядування у питаннях регулювання земель­них відносин, управління земельним фондом, розпорядження землею та ін.

Динамічна регулятивна функція проявляється у створенні умов для активних дій учасників земельних відносин. До ди­намічних належать, наприклад, функції приватизації землі, на­дання земельних ділянок у приватну власність, розмежування земель державної та комунальної власності, оренди землі, при­пинення права власності на земельну ділянку і землекористу­вання, використання землі за цільовим призначенням, плата за землю, проведення земельного кадастру і землеустрою, реаліза­ції інших прав та обов'язків суб'єктів земельних правовідносин, що здійснюються відповідно до земельного законодавства.

Охоронні функції характеризуються як способи правового впливу на охорону земельних відносин, забезпечення права власності на землю і виконання землевласниками і землекори­стувачами їх обов'язків щодо цільового і раціонального викори­стання землі, додержання екологічних правил і вимог щодо охо­рони земель і підвищення родючості ґрунтів. Вони випливають із конституційної норми про перебування землі як національного багатства під особливою охороною держави. Поряд із регулятив­ними функціями вони дозволяють конкретизовано і більш де­тально розкрити соціальне призначення землі як об'єкта зе­мельних відносин, що охороняються державою з використанням для цього всіх форм державного апарату і правового впливу.

Про наявність у земельному праві охоронних функцій свідчить низка правових норм земельного законодавства, спря­мованих на захист земельних відносин і правову охорону землі. Уже у ст. 1 ЗК України його завданням визнано створення умов для раціонального використання й охорони земель, прав грома­дян, підприємств, установ і організацій на землі. Охоронні функ­ції передбачені у статтях 91, 96 ЗК України — обов'язки влас­ників земельних ділянок і землекористувачів, ст. 152 — захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів, ст. 153 — гарантії їхніх прав. Охороні земель присвячено спеціальний розділ VI ЗК України, а питанням відшкодування збитків влас­никам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарсь­кого та лісогосподарського виробництва — глави 24 і 36 ЗК України. Розділ VIII ЗК України встановлює відповідальність за порушення земельного законодавства. ЗК України встановлює відповідальність власників землі і землекористувачів за нераціо­нальне використання землі, а також за використання землі не за цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 162 Кодексу охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, за­побігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продук­тивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Запобіжно-виховна функція земельного права за своїм при­значенням і змістом тісно пов'язана з охоронною функцією, до­повнює її. Основна її мета — запобігати земельним правопору­шенням. У разі їх вчинення власники землі, землекористувачі чи компетентні державні органи або органи місцевого самовряду­вання повинні вживати заходів про притягнення правопоруш­ників до встановленої законодавством відповідальності (ма­теріальної, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної). Так, згідно зі ст. 66 ЗК України підприємства, інші власники землі і землекористувачі, які розробляють родовища корисних копалин та торфу, а також проводять інші роботи, зобов'язані передбачати і здійснювати заходи щодо запобігання негативно­му впливу на сільськогосподарські, лісові та інші угіддя за межа­ми переданих їм у власність або наданих у користування земель­них ділянок. Запобіжне значення для охорони земель оздоровчо­го призначення має правова норма ст. 48 ЗК України, за якою на таких землях забороняється діяльність, що суперечить їх цільо­вому призначенню або може негативно впливати на природні лікувальні фактори цих земель.

Запобіжно-виховна функція передбачає попереджувальні норми земельного права. Так, згідно зі статтями 143, 144 ЗК України землекористувачі і суб'єкти права приватної власності на землю попереджуються, що право користування на землю припиняється у разі використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстанов­ки; використання землі не за цільовим призначенням. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку. При­мусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у су­довому порядку (ст. 143 ЗК України).

Суть запобіжно-стимулюючої функції земельного права по­лягає у стимулюванні правовими засобами бажаної для сус­пільства і держави правомірної поведінки власників землі, зем­лекористувачів, а також інших фізичних і юридичних осіб (гла­ва 35 ЗК України). Не тільки попереджувальне, а й стимулююче значення мають згадані вище статті 143, 144 ЗК України. Сти­мулюючі норми містяться у статтях 205, 206 ЗК України, якими встановлені податкові і кредитні пільги, а також пільги щодо плати за землю. Так, з метою стимулювання розвитку насін­ництва державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур звільняються від плати за землю. З метою державної підтримки розвитку фермерських господарств новостворені господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельної ділянки у власність або надання в користування.

Функціями галузі земельного права визначаються завдання і функції науки земельного права. Науку земельного права можна розглядати як систему знань про правове регулювання земель­них відносин, їх організацію та охорону, їх стан і тенденцію роз­витку на основі чинного земельного законодавства, результатів аналізу та практики застосування земельно-правових норм. Наука земельного права досліджує проблеми ефективності ЗК України, інших земельних нормативно-правових актів, зок­рема актів з інших галузей права, що стосуються земельних відносин і здійснюють свою регулятивну функцію в комплексі з нормами земельного права або ж торкаються їх окремих сторін, наприклад, ЦК України, податкове, кредитне, фінансове, за­ставне та інше законодавство.

До функції науки земельного права належить прогнозування розвитку земельного законодавства, розроблення проектів окре­мих законів про землю, рекомендацій про вдосконалення чинних законів і підзаконних актів, пропаганда земельного законодав­ства і практики його застосування, підготовка монографій, підручників, юридичних довідників, іншої науково-популярної літератури з питань земельного права.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 3. Функції земельного права:

  1. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 12.4. Функції права\ \ \ У науці поняття "функція" вживається в різних значеннях. Функції розглядаються в математиці, біології,кібернетиці, соціології, фізиці та ін. У юридичній науці термін "функція" вживається для характеристики соціальної ролі й призначення держави і права. Поняття "функція права" повинне охоплювати одночасно як призначення права, так і напрями його впливу на суспільні відносини.\ \ \ Таким чином, функці
  2. 2. Функції права.
  3. 7.3.4. Функції джерел права
  4. 1.4. Функції теорії держави і права
  5. 3. Функції теорії держави і права.
  6. §3 Функції міжнародного права
  7. Статья 58. Сохранение ограничений (обременении) прав на земельный участок, в том числе земельного сервитута, при переходе права на земельный участок
  8. 2. Понятие земельного права. Предмет, система и структура земельного права
  9. Статья 20. Создание, изменение, прекращение существования земельного участка, возникновение, переход, прекращение права, ограничений (обременении) права на земельный участок
  10. 7.5.2. Основания прекращения права постоянного (бессрочного) пользования земельным участком, права пожизненного наследуемого владения земельным участком
  11. Статья 45. Основания прекращения права постоянного (бессрочного) пользования земельным участком, права пожизненного наследуемого владения земельным участком
  12. Предмет, метод і функції інвестиційного права
  13. 2. Основания прекращения права постоянного (бессрочного) пользования земельным участком, права пожизненного наследуемого владения земельным участком
  14. 12.1. Поняття та функції права Співтовариства з конкурентної політики
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -