4. Державний контроль за використанням та охороною земель

як принцип випливає зі ст. 14 Конституції України: земля перебу­ває під особливою охороною держави. Він передбачає ряд орга­нізаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення консти­туційних прав громадян і юридичних осіб на землю, на використан­ня та охорону земель з метою забезпечення додержання всіма державними і громадськими органами, а також підприємствами, установами організаціями і громадянами вимог земельного законо­давства з питань ефективного використання та охорони земель.

Основу цього принципу становлять такі заходи:

а) створення спеціальних органів для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і визначення їх функцій і компетенцій. До таких органів належать: виконавчі ор­гани, органи місцевого самоврядування, Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України), органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, інші спеціально уповноважені на те державні органи (наприклад, Міністерство аграрної політики України, Міністер­ство з надзвичайних ситуацій України, органи прокуратури, державної контрольно-ревізійної служби тощо);

б) встановлення змісту і порядку здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також функцій і компетенції органів, уповноважених здійснювати контроль, забезпечити їх охорону, зокрема у питаннях розпорядження землями усіх категорій, приватизації і надання земельних ділянок у приватну власність громадянам і юридичним особам України;

в) здійснення управління земельними ресурсами, моніторингу, тобто спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів, ведення землеустрою, кадастру та державної реєстрації;

г) припинення права постійного користування земельною ділянкою в разі використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

ґ) притягнення до юридичної (адміністративної, цивільної чи кримінальної) відповідальності осіб, винних у порушенні зе­мельного законодавства.

5. Нормативне встановлення правового режиму земель від­повідних категорій як принцип, спрямований на правове забез­печення раціонального та ефективного використання всіх зе­мель України, виходить з того, що землі — це найцінніше на­дбання Українського народу, які перебувають під особливою охороною держави. З цією метою ЗК України (ст. 19) усі землі України відповідно до їх цільового призначення поділяються на землі:

1)сільськогосподарського призначення;

2)житлової та громадської забудови;

3)природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоров­чого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

4)лісогосподарського призначення;

5)водного фонду;

6)промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Враховуючи, що правовий режим земель кожної категорії висвітлюється в спеціальних розділах, немає потреби розкрива­ти його зміст у цьому розділі, оскільки законодавством особливо підкреслюється пріоритетність земель сільськогосподарського призначення, цей принцип доцільно виділити у спеціальний принцип земельного права.

<< | >>
Источник: ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція. 2016

Еще по теме 4. Державний контроль за використанням та охороною земель:

  1. 9. Державний контроль за використанням та охороною земель
  2. Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель
  3. § 1. Державний контроль за використанням та охороною земель
  4. Глава 32 Контроль за використанням та охороною земель
  5. Розділ 24 Правове регулювання контролю за використанням і охороною земель та моніторингу земельних ресурсів
  6. Стаття 190. Громадський контроль за використанням та охороною земель
  7. § 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
  8. Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
  9. Стаття 187. Завдання контролю за використанням та охороною земель
  10. 1. Поняття та функції державного управління у сфері використання та охорони земель
  11. 1.6. Землеустрій як функція державного управління у сфері використання і охорони земель
  12. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  13. 3. Планування використання та охорони земель
  14. Стаття 177. Загальнодержавні програми використання та охорони земель
  15. 5. Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель
  16. Стаття 178. Регіональні програми використання та охорони земель
  17. 2. Правове регулювання використання та охорони земель історико-культурного призначення
  18. § 1. Загальна характеристика і зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель
  19. Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель
  20. Розділ VII УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -