Порушення виборчого законодавства та виборчих процедур.

За висновками більшості вітчизняних та міжнародних організацій, порушення виборчого законодавства, які було зафіксовано на різних етапах виборчого процесу, не мали суттєвого впливу на результати голосування. Водночас, варто звернути увагу на окремі форми порушень, які можна вважати найбільш повторюваними.

Організаційні порушення.

Неспроможність територіальних виборчих комісій у повному обсязі і належним чином виконувати свої обов’язки. Внаслідок цього Центральна виборча комісія була вимушена ухвалювати рішення в межах повноважень, закріплених за територіальними виборчими комісіями (включно з рішеннями стосовно реєстрації кандидатів).

Маніпуляції у процесі визначення меж територіальних виборчих округів. Так, наприклад, на виборах до міськрад деяких міст Донецької області (зокрема, Маріуполя) окремі округи відрізнялися за кількістю виборців у два рази . За оцінкою експертів Громадської мережі «ОПОРА», на виборах до окремих обласних рад цей показник сягає навіть 240 %[25] [26].

Зазначеній маніпуляції сприяють недоліки виборчого законодавства. Зокрема, Законом України «Про місцеві вибори» встановлено, що територіальні округи на виборах до місцевих рад, за якими закріплюються кандидати в депутати, є «приблизно рівними» за кількістю виборців. Але при цьому не обумовлене максимально припустиме відхилення між найбільшим та найменшим округами, що дозволяє встановлювати межі округів відповідно до інтересів окремих кандидатів. Дане формулювання не дозволяє задовольнити судову скаргу навіть у разі відвертого лобіювання виборчими комісіями інтересів кандидатів під час поділу багатомандатних округів.

Недотримання політичними партіями вимоги закону щодо гарантованого представництва жінок у виборчих списках (мінімально припустима частка - 30 %) , що мало масовий характер і навіть переважало в усіх регіонах.

Порушення правил агітації.

Поширеним способом незаконної передвиборної боротьби залишається підкуп виборців - надання виборцям з боку учасників виборчого процесу товарів, майна та послуг на безоплатній основі або на пільгових умовах.

Перша причина, яка сприяє широкому використанню підкупу виборців - прогалини у законодавстві. Чинна норма дозволяє надавати неправомірну вигоду формально не від імені кандидата чи політичної партії, але з одночасним використанням символіки, повністю або майже ідентичної символіці учасників виборчого процесу, але без використання прямих закликів до здійснення вибору на користь відповідної кандидатури. Крім того, навіть попри впровадження у жовтні 2014 р. кримінальної відповідальності за здійснення підкупу виборців для кандидатів, а для самих виборців - за прийняття неправомірної вигоди, випадки застосування цієї норми мало відомі широкому колу громадян.

Поширенню даної виборчої практики сприяє і стан політичної свідомості громадян - зокрема, готовність робити свій вибір в обмін на неправомірну вигоду. Соціологічні опитування в даній царині демонструють суперечливу картину, але слід відзначити, що за час, що минув від моменту парламентських виборів 2014 р., даний показник мав тенденцію до зростання. Зокрема, 6,2 % громадян, опитаних у жовтні 2015 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені І. Кучеріва, готові були прийняти неправомірну вигоду від кандидатів в обмін на голосування за суб’єкта, що її пропонує, хоча у жовтні [27] 2014 р. таких було лише 3,9 %. «Нейтральний» варіант (отримання вигоди без зміни виборчих преференцій) у 2015 р. обрали 28,6 %, у той час як за рік до того цей показник становив 21,5 % (+7,1 %). Частка тих, хто однозначно засуджував підкуп виборців та відмовився б прийняти подарунок від кандидата, протягом року зменшилася з 63,9 % до 58 % (на 5,1 %). Якщо у 2014 р. за жодних обставин не взяли б допомогу від кандидата 87,3 % опитаних, то у 2015 р. - лише 73,8 %; готові були б прийняти таку допомогу у 2014 р. майже 8 %, у 2015 р. - вже майже 14 %[28].

Водночас, враховуючи, що голосування за винагороду є кримінальним злочином, значна частина респондентів могла просто приховати свою готовність до таких дій, а тому реальна частка готових до підкупу могла виявитися ще більшою. Так, згідно з результатами одного з досліджень громадської думки, проведеного у червні 2015 р. спільними зусиллями агенції «SocioStream AG» та тижневика «Ділова столиця», лише 41 % громадян не були готові продати свій голос, тобто здійснити вибір за певну неправомірну вигоду. Натомість трохи більше половини були готові це зробити за ту чи іншу грошову суму, а шоста частина - навіть за суму, меншу за 200 грн.[29]

З одного боку, підвищення толерантності виборців до підкупу могло відбутися за рахунок того, що громадянська думка зазвичай надає місцевим виборам меншого значення порівняно із загальнонаціональними. Однак, серед причин можуть бути і деякі несприятливі тенденції в суспільстві:

- зниження життєвого рівня населення, що змушує сприймати як припустимі дедалі новіші способи заробітку. Так, 39 % опитаних Фондом «Демократичні ініціативи» заявили, що серед підстав голосування за кандидата для них вирішальною є «допомога виборцям округу» (цей чинник посів друге місце серед найбільш впливових);

- падіння довіри до політичних партій, що негативно впливає на відчуття відповідальності виборця за зроблений вибір.

Випадки використання адміністративного ресурсу на користь окремих кандидатів, що відбувалося у традиційно поширених формах:

- примусова мобілізація працівників державних установ на зустріч із кандидатами або іншими представниками політичних партій;

- надання приміщень органів державної влади та інших держустанов окремим кандидатам для проведення передвиборних заходів;

- здійснення агітації службовими особами в робочий час. Слід також зазначити, що принаймні двоє голів обласних державних адміністрацій знялися у передвиборній рекламі однієї з політичних партій.

Дії, що могли спричинитися до зриву голосування.

Розпуски та переформатування Центральною виборчою комісією територіальних виборчих комісій, особливо напередодні дня голосування. Переважно такі випадки були пов’язані із скаргами на дії членів ТВК з боку представників суб’єктів виборчого процесу.

Помилки при виготовленні бюлетенів, внаслідок чого останні мали б бути визнані недійсними. Так, наприклад, у Закарпатській області до виборчих бюлетенів замість політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», яка бере активну участь у передвиборчій боротьбі, було внесено політичну партію «Самопоміч» (з майже ідентичною назвою), яка утрималася від участі

30

у місцевих виборах . У одному з міст Вінницької області назви політичних партій у виборчих бюлетенях було надруковано літерами різного розміру[30] [31]. Причиною можна вважати некомпетентність працівників органів, які здійснюють адміністрування виборчого процесу. З іншого боку, значна частина випадків неправильного змісту бюлетенів пов’язана із постійними змінами рішень виборчих комісій щодо скасування або поновлення реєстрації одних і тих же виборчих списків та кандидатів, у тому числі напередодні дня голосування. Як наслідок, такі рішення не були відображені у змісті бюлетенів, які надходили на виборчі дільниці.

Через помилки у бюлетенях формально було поставлено під сумнів правомірність проведення виборів у низці міст України. Витрачання додаткового часу на передрук бюлетенів призвело до того, що бюлетені було доставлено до виборчих дільниць з порушенням встановлених законом термінів; у свою чергу, це поставило під загрозу вчасний початок голосування. Ситуація із бюлетенями для голосування стала, зокрема, формальним приводом для зриву виборів у м. Маріуполі Донецької області. Тут частина членів виборчих комісій та спостерігачів виступала проти друкування бюлетенів на підприємстві, яке належало одній із зацікавлених сторін; ця обставина могла б створити технічну можливість для фальсифікації результатів голосування.

Відмова у реєстрації або зняття з реєстрації кандидатів. Найбільше випадків були зумовлені тим, що з боку виборчих комісій спостерігався формалізм у ставленні до оформлення документів. Зокрема, виборчі комісії наполягали на невірності оформлення протоколів зборів партійних організацій, під час яких було висунуто кандидатів. Частково відмови в реєстрації можна пов’язати із жорсткими вимогами, встановленими до форми документів. Наприклад, у місті Олександрія Кіровоградської області низку кандидатів було знято з виборів під приводом відсутності в автобіографії інформації щодо позиції «громадською діяльністю (не) займався» . Як уже зазначалося, ухвалення остаточних рішень стосовно реєстрації кандидатів напередодні дня голосування унеможливлювало вчасне надходження бланків виборчих бюлетенів на виборчі дільниці.

32 Сінченко Д. Спокуса «ширки». Аналіз виборчих списків у Кіровограді / Дмитро Сінченко. // День. - 2015. - 8 жовтня. - № 183 - С. 4.

Загалом можна припустити, що збереження великої кількості правопорушень під час виборчого процесу серед іншого зумовлене невірою суб’єктів виборчого процесу у невідворотність покарання за їх вчинення. Так, наприклад, за спільними висновками експертів Громадської мережі «Опора» та Міжнародної фундації виборчих систем, станом на липень 2015 р. лише 4,5 % кримінальних проваджень, відкритих за фактами порушень законодавства під час позачергових виборів народних депутатів України (відбулися у жовтні 2014 р.), було доведено до суду .

Пропозиції

Щодо реформи виборчої системи.

- Відновлення мажоритарної виборчої системи відносної більшості на виборах представницьких органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних, міських рад), а також районних у містах рад. Це дозволить частково деполітизувати роботу рад територіальних громад, а також послабити конфлікти між головами та відповідними радами.

- Поширення мажоритарної системи абсолютної більшості на вибори голів усіх територіальних громад, кількість виборців у яких становить від 25 тис. осіб.

- Запровадження нової модифікації пропорційної системи з відкритими виборчими списками при виборах депутатів районних та обласних рад. Зокрема, така система має забезпечувати пряму конкуренцію між кандидатами зі списку однієї політичної партії. З цією метою мають утворюватися багатомандатні виборчі округи, у кожному з яких політична партія висуватиме окремий список із кількох кандидатів; виборець повинен виставити преференцію одному кандидатові, і ця преференція означатиме також голос, відданий за виборчий список партії. Мандати депутатів

33 Только 4,5 % уголовных производств относительно нарушения прав граждан на выборах в ВР 2014 года дошли до суда - мониторинг. // Пресс-конференции УНИАН. - 13.07.2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://press.unian.net/pressnews/! 100140-tolko-45-ugolovnyih-proizvodstv-otnositelno-narusheniya-prav- grajdan-na-vyiborah-v-vr-2014-goda-doshli-do-suda-monitoring.html.

розподілятимуться пропорційно до результатів, отриманих політичними партіями у багатомандатному виборчому окрузі, а послідовність отримання мандатів окремими кандидатами визначатиметься кількістю здобутих ними преференцій виборців. Обрання районних та обласних рад за таким різновидом пропорційної виборчої системи може бути виправданим у разі реалізації конституційної реформи у частині децентралізації влади: по- перше, формування радами власних виконавчих органів вимагатиме структурування депутатського корпусу; по-друге, присутність загальнонаціональних політичних партій можна розглядати в якості запобіжника можливим сепаратистським тенденціям у діяльності місцевих рад.

Стосовно правового регулювання проблем виборів у об’єднаних територіальних громадах. Удосконалення норм, що пов’язані з організацією та проведенням перших виборів, зокрема:

1) впровадження чітких строків призначення перших виборів;

2) граничні кінцеві строки призначення початку перших виборів.

Задля вирішення окреслених вище питань доцільним є реалізувати

наступні кроки. По-перше, з метою уточнення організації і проведення перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах необхідно внести зміни до Закону України «Про місцеві вибори» від 4.09.2015 № 676 - VIII, які б надавали можливість індивідуального підходу до призначення ЦВК строків проведення таких виборів. По-друге, задля збереження стабільності та послідовності діяльності органів місцевого самоврядування, важливим є передбачити певні обмеження щодо строків їх проведення відповідно до чергових виборів. Зокрема перші вибори можуть бути призначені ЦВК, коли нова об’єднана територіальна громада виконала всі необхідні вимоги, однак не раніше ніж через рік після чергових місцевих виборів та не пізніше ніж за рік до наступних. По-третє, має бути уточнена стаття закону, в якій передбачено можливість проведення перших виборів під час загальнонаціональних - Президента України та Верховної Ради України.

Зокрема доцільно передбачити, що перші вибори можуть відбуватися під час позачергових загальнонаціональних виборів.

Щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Надання ВПО активного виборчого права на територіях їх фактичного проживання. У Законі «Про місцеві вибори» доцільно визнати ВПО членами територіальної громади, яка є місцем їх постійного проживання, а також у винятковому порядку поширити на них право голосування на місцевих виборах не за виборчою адресою, аналогічне тому, яке передбачене на загальнонаціональних виборах відповідно до Закону України «Про державний реєстр виборців».

Щодо організації виборчого процесу.

- Кодифікація виборчого законодавства з максимально можливою стабілізацією норм та уніфікацією виборчих процедур, насамперед технічного характеру. Крім того, у перспективі є бажаним перехід до єдиної системи виборчих комісій, частина членів яких працюватимуть на постійній основі та за своїм статусом, правами та обов’язками прирівнюватимуться до державних службовців. Це дозволить частково вирішити завдання деполітизації та підвищення компетентності членів виборчих комісій.

- Чітке обмеження гранично припустимих відхилень у розмірах територіальних виборчих округів, на які поділятимуться території адміністративно-територіальних одиниць.

- Широке оприлюднення інформації про результати розслідувань та про випадки винесення судових рішень у справах, пов’язаних із порушенням виборчого законодавства.

Посилення обмежень щодо здійснення агітації.

- Суттєве обмеження, а в ідеалі - взагалі запровадження заборони на розміщення передвиборної реклами політичних партій та кандидатів у електронних засобах масової інформації (на телебаченні та радіо).

- Розширення складу злочину, передбаченого законодавством України стосовно підкупу виборів. Таким має вважатися пропозиція або виборцям матеріальних благ, якщо воно здійснюється громадськими організаціями та благодійними фондами, чиї назви співзвучні із назвами політичних партій, які беруть участь у виборах.

Усунення перешкод для організації роботи місцевих рад. Зниження граничної кількості депутатів, необхідної для визнання ради правомочною, з двох третин до простої більшості від її визначеної законом складу, із внесенням відповідних змін до Закону України «Про місцеве

самоврядування». Це дозволить ускладнити окремим політичним партіям та фракціям блокування діяльності місцевих рад, яке може бути використане з метою тиску на депутатський корпус та на виконавчі органи місцевого самоврядування.

Додатки

Таблиця 1.

Вперше обрані ради об’єднаних територіальних громад

Назва області Загальна

кількість

місцевих

рад

Міські

ради

(обласного

значення)

Міські

ради

(районного

значення)

Селищні

ради

Сільські

ради

1. Вінницька 2 1 1
2. Волинська 5 1 1 3
3. Дніпропетровська 15 2 3 10
4. Донецька 3 1 1 1
4. Житомирська 9 4 5
5. Закарпатська 2 1 1
6. Запорізька 6 2 4
7. Івано-Франківська 3 1 2
8. Київська 1 1
9. Кіровоградська 2 2
10. Луганська 2 2
11. Львівська 15 1 3 11
12. Миколаївська 1 1
13. Одеська 8 2 1 5
14. Полтавська 12 2 2 8
15. Рівненська 5 1 4
16. Сумська 1 1
17. Т ернопільська 26 4 9 13
18. Херсонська 1 1
19. Хмельницька 22 3 10 9
20. Черкаська 3 1 3
21. Чернівецька 10 1 1 8
22. Чернігівська 5 2 3

Слов’янський

Олександрівський

Території

Добропільський

Константиьпвський

Території —^підконтрольні АрабськийУкраїні.

Вибори не відбуваються

підконтрольні

Красноармійський

Території

Ісинуватськии

Україні

непідконтрольні

Шахтарський

Україні.

Вибори Мар

ін

Великоновоселківський

відбуваються

Амвросіївський

Вибори не відбуваються

Старобешівський

Волноваський

.ельманівськии

Володарський

Нове

азовський

Першотравневий

Рис. 1. Карта розмежувань у Донецькій області.

Новолсковський

Білокуракинський

Мзрмвський

Сватівський

Території підконтрольні

Україні.

Міловський

Старобільський

Білоѳодський

Вибори відбуваються

Кременський

Новоайларський

Території підконтрольні Україні.

Попаснянськии

Станично-Луганський

Вибори не відбуваються

Слав’яносербський

Території непідконтрольні

Україні.

Перевальський Луганський < Краснодонський

Вибори не відбуваються

Антрацитоеський

Свердловсьшй

Рис. 2. Карта розмежувань у Луганській області.

<< |
Источник: Макаров Г. В., Каплан Ю. Б.. Місцеві вибори 2015 р.: проблеми організації, підсумки, тенденції. - К.: НІСД,2015. - 28 с.. 2015

Еще по теме Порушення виборчого законодавства та виборчих процедур.:

  1. § 1. Юридична відповідальність ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  2. РОЗДІЛ VI ВИБОРЧІ СПОРИ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  3. § 4. Еволюція виборчого законодавства України
  4. РОЗДІЛ ІІІ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ЗМІ ЯК СУБ’ЄКТИ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ
  5. РОЗДІЛ ІІ ПОНЯТТЯ І ВИДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ. ОПТИМАЛЬНА ВИБОРЧА СИСТЕМА ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ДЕМОКРАТІЇ
  6. ГЛАВА 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРЧИХ ПРОЦЕДУР НА ВИБОРАХ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  7. Стаття 179. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення
  8. § 3. Джерела виборчого права
  9. § 1. Принципи виборчого права
  10. § 1. Загальне уявлення про виборчу систему
  11. 5.1.1. Перешкоджання здійсненню виборчого права
  12. § 5. Утворення окружних І ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ТА ЇХ КОМПЕТЕНЦІЯ
  13. 5.1.2. Підлог виборчих документів, приписка або неправильний підрахунок голосів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -