Нормативно-правове врегулювання організації перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах.

У рамках процесу децентралізації, який наразі триває в Україні, в межах місцевої виборчої кампанії 2015 року вперше відбулося обрання представницьких органів влади в об’єднаних територіальних громадах. 25 жовтня 2015 року перші вибори відбулися в 159 об’єднаних громадах України. За даними ЦВК, кількість міських, селищних, сільських рад та їх голів, яких було обрано вперше, становила (за областями): у Тернопільській області - 26 рад, Хмельницькій - 22, Дніпропетровській та Львівській - по 15, Полтавській - 12, Чернівецькій - 10. Найменша кількість перших виборів відбулася у таких областях: по 2 - у Закарпатській, Кіровоградській та Луганській областях, по 1 - у Київській, Миколаївській, Сумській та Херсонській. Жодних перших виборів не було проведено у Харківській області. Детальніше кількість вперше обраних рад за регіональним розподілом та за категоріями наведено у Таблиці 1 (див. Додатки).

Право проведення перших місцевих виборів передбачено в новому

і 2

Законі України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 № 595-VII . У ст. 15 визначено строки їх призначення, зокрема вони призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів, а сам виборчий процес розпочинається за 50 днів. Голови громад та депутати місцевих рад обираються на строк до наступних чергових місцевих виборів (Ст. 93).

За Постановою ЦВК у місцевих виборах 25 жовтня 2015 року взяли участь 159 об’єднаних територіальних громад. Станом на 15 жовтня 2015 р. ще 32 хотіли б брати участь у виборах, проте не встигли виконати належні нормативні та організаційні заходи, необхідні для участі у чергових місцевих виборах 2015 року. Серед них об’єднання 21 громади потребує попереднього рішення ВР України, оскільки вимагає зміни меж районів. Враховуючи, що Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» було прийнято на початку 2015 року[12] [13] [14], кількість громад, які вже об’єдналися і планують об’єднання є достатньо великою. Виходячи з цього, можна говорити, що процес децентралізації, який закладено змінами до Конституції України, Бюджетного, Податкового кодексів, а також низкою інших

нормативно-правових актів, що сприяють укрупненню громад, загалом є успішними кроками, які виявилися дійсно стимулюючими для послідовного впровадження процесу децентралізації.

Процес об’єднання громад виявися досить динамічним, що зумовило необхідність внесення певних уточнень до закону «Про місцеві вибори», які були спрямовані на забезпечення виконання необхідних організаційних процедур.

Зокрема було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації проведення перших виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 4 вересня 2015 року, № 595-VIII[15]. Однією з ключових змін стало надання ЦВК права призначення дати перших виборів.

Окрім цього, з метою запобігти накладанням у часі чергових та перших місцевих виборів у територіальних громадах, що переживали процес об’єднання, було зазначено важливі уточнення щодо порядку організації і проведення перших місцевих виборів саме 25 жовтня 2015 року. У Прикінцевих та перехідних положеннях закону міститься, що ЦВК може призначати перші місцеві вибори на 25 жовтня 2015 року і вони мають проводитися в порядку та строки, встановлені Законом України «Про місцеві вибори», але з врахуванням певних особливостей. Такі особливості стосуються термінів реалізації складових виборчого процесу перших місцевих виборів - дати призначення самих виборів, оголошення виборчого процесу, утворення виборчих округів, строків визначення розміру грошової застави, термінів виконання низки інших виборчих процедур (переважно в бік скорочення). На практиці такі особливості організації виборчого процесу негативно впливають на його якість.

Це свідчить про те, що процес об’єднання територіальних громад, який відбувся в 2015 році, не у повній мірі узгоджений із організацією процесу проведення місцевих виборів. Власне, як вже йшлося вище, однією з причин цього є досить (неочікуваний) динамічний характер укрупнення громад. Водночас, така неузгодженість процесів об’єднання громад та перших виборів у них свідчить про необхідність подальшого удосконалення виборчого законодавства.

Питання узгодженості легітимності влади в окремих громадах до та після їх об’єднання потребує додаткового унормування і в довгостроковій перспективі, оскільки процес об’єднання територіальних громад не може бути чітко структурованим за часом (цей процес скоріше носить хаотичний характер). У цьому контексті виникає потреба в унормуванні граничних строків можливого проведення перших виборів у відповідності до наступних чергових.

3.

<< | >>
Источник: Макаров Г. В., Каплан Ю. Б.. Місцеві вибори 2015 р.: проблеми організації, підсумки, тенденції. - К.: НІСД,2015. - 28 с.. 2015

Еще по теме Нормативно-правове врегулювання організації перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах.:

  1. § 2. Територіальна організація місцевих виборів
  2. Територіальна громада: проблеми регулювання правового статусу
  3. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 8.4. Міждержавні об'єднання\ \ \ Від форми територіального устрою держави варто відрізняти міждержавні об'єднання (утворення). В першому випадку йдеться про адміністративно-територіальну будову лише однієї держави, а в другому — про форми об'єднання кількох різних держав. Необхідність такого розмежування пояснюється тим, що, наприклад, неможливо зіставляти Україну як державу з унітарною формою державного устрою та Європейське Економічне Співтовариство —
  4. § 2. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою
  5. Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад
  6. § 10. Основнізасади місцевих виборів
  7. § 1. Територіальна організація виборів Президента і народних депутатів України
  8. § 3. Адміністративні механізми управління ПРОЦЕСОМ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ
  9. § 7. Виборча система для місцевих виборів
  10. ГЛАВА 1. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ
  11. 2. Територіальна основа і система місцевого самоврядування в Україні та її принципи
  12. § 11. Визначення загальної КІЛЬКОСТІ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД, СТРОКИ ТА ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ
  13. ГЛАВА 3. ПРОЦЕДУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -