Тактика затримання підозрюваних у приміщенні

Затримання підозрюваних за місцем проживання є досить складною операцією. Це обумовлено тим, що опір можуть чинити не тільки затримувані особи, а й інші заінтересовані особи (батьки, родичі, друзі), які мають можливість знищити або замінити речові докази, активно протидіяти групі захоплення.

Затримання у помешканні важко повести раптово, оскільки не завжди існує можливість наблизитись до будинку або квартири непомітно. Злочинець, відчувши небезпеку, може за досить незначний проміжок часу знищити усі речові докази. Тому необхідно заздалегідь розробити план проведення усієї операції. У цьому випадку під час підготовки до затримання доцільно ретельно обстежити приміщення, а також продумати спосіб проникнення до нього.

При затриманні підозрюваних у приміщеннях (спорудах, будівлях) керівник операції має вжити заходів для непомітного прибуття групи захвату до об’єкта з метою забезпечення раптовості та запобігання протидії й знищенню слідів злочину і речових доказів, зокрема:

- транспортні засоби, на яких прибула оперативна група, залишати на певній відстані від місця затримання;

- наближатися до об’єкта, в якому приховується особа, групами по дві-три особи (особи, які беруть участь в операції, не повинні виділятись ані зовнішнім виглядом, ані поведінкою серед оточуючих їх сторонніх громадян);

- непомітно проникнути до об’єкта через входи, невідомі підозрюваному (підвальні приміщення, балкони, горища), або за допомогою осіб, які не викликають у цієї особи підозр;

- забезпечити завчасне візуальне спостереження за об’єктом, де переховується злочинець (дверима, вікнами, переходами, балконами, пожежними східцями, горищем, підвальними приміщеннями);

- перед проникненням у приміщення група захвата повинна розташовуватися біля вхідних дверей таким чином, щоб у полі зору була одна особа, бажано знайома злочинцям (сусід, представник ЖЕКу, паспортист);

- прибувши на службову територію, вжити заходів щодо маскування мети візиту і повідомити про нього безпосередньо перед затриманням.

Якщо власник приміщення відмовляється відкривати двері, керівник операції вдається до примусових заходів - злам дверей, замків або запорів. Будь- яке зволікання з проникненням у приміщення тягне за собою можливість втечі злочинців з місця затримання, застосування фізичного або збройного опору, знищення або приховання предметів та документів, що мають значення для справи. У деяких випадках доцільно не поспішати із примусовим проникненням у приміщення, а вступити зі злочинцями у переговори (діалог) та переконати їх у безглуздості зайнятої позиції. Це обумовлюється тим, що злочинці можуть перебувати у неврівноваженому, нервовому стані, відчувати психологічну напругу та вдаватися до імпульсивних дій аж до застосування вогнепальної зброї. Якщо переговори не досягають мети, можуть бути застосовані спеціальні хімічні засоби, технічні засоби подолання перепони, після чого оперативна група спритно здійснює захват.

Після проникнення до приміщення та затримання злочинців керівник операції повинен провести ретельний обшук приміщень й осіб, які їх займають, з метою виявлення об’єктів, що вказують на причетність затриманих до учиненого кримінального правопорушення та злочинної діяльності.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Тактика затримання підозрюваних у приміщенні:

  1. Строки затримання
  2. Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
  3. 18.1. Незаконний арешт, затримання або привід
  4. 12.4. Затримання особи, що вчинила злочин
  5. Адміністративне затримання: поняття та мета його застосування
  6. Органи, що мають право здійснювати адміністративне затримання
  7. § 7. Адміністративне затримання
  8. Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою
  9. §4. Заключительный этап тактики назначения экспертизы
  10. §2. Понятие и соотношение процессуальной стратегии и тактики доказывания субъекта
  11. Тактико-специальные аспекты деятельности судебного пристава
  12. §2. Процессуальный порядок и тактика освидетельствования
  13. §2. Процессуальный порядок и тактика очной ставки
  14. Глава 25. ТАКТИКА ПРОВЕРКИ ПОКАЗАНИИ НА МЕСТЕ
  15. Глава 26. ТАКТИКА НАЗНАЧЕНИЯ СУДЕБНЫХ ЭКСПЕРТИЗ
  16. §2. Процессуальный порядок и тактика допроса подозреваемых и обвиняемых
  17. §3. Процессуальный порядок и тактика допроса свидетеля и потерпевшего
  18. §2. Процессуальный порядок и тактика предъявления лица для опознания
  19. §4. Процессуальный порядок и тактика предъявления для опознания трупа
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -