Слідчі (розшукові) дії: поняття, структура та класифікація

Слідчі (розшукові) дії в гносеологічному та методологічному планах вважаються засобом (способом, методом) пізнання події злочину та осіб, які вчинили його, а також обставин провадження у кримінальному правопорушенні.

Слідча дія являє собою процесуальну форму реалізації логічних прийомів пізнання фактів минулого та теперішнього у зв’язку з розслідуванням конкретних злочинів, тобто пізнавально-практичну діяльність, в якій абстрактне мислення поєднане з практичною пізнавальною роботою.

Загалом, слідчі (розшукові) дії - це регламентовані кримінальним процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на отримання (збирання) або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Значення слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів і звідси - основним способом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань.

Кримінальний процесуальний кодекс передбачає такі види слідчих (розшукових) (розшукових) дій:

1) допит, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ст. 224-226);

2) пред’явлення для впізнання: особи (ст. 228), речей (ст. 229), трупа (ст. 230);

3) обшук (ст. 233-236);

4) огляд: місцевості, приміщень, речей та документів (ст. 237), трупа (ст. 236), огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією (ст. 239);

5) слідчий експеримент (ст. 240);

6) освідування особи (ст. 241);

7) залучення експерта та проведення експертизи (ст. 242-243).

У науковій літературі існують декілька класифікацій слідчих (розшукових) дій.

1) за способом і джерелом отримання інформації слідчі (розшукові) дії поділяються на:

- речові (невербальні), за допомогою яких одержують інформацію із матеріальних джерел, тобто від речей (наприклад, слідчий огляд, обшук);

- особові (вербальні), за допомогою яких одержують інформацію з ідеальних джерел, тобто від людей (зокрема, допит);

- змішані - дії, які пов’язані з одержанням інформації зі змішаних джерел, тобто від речей і людей (наприклад, експертиза, слідчий експеримент);

2) за послідовністю застосування слідчі (розшукові) дії поділяються на первинні та повторні;

3) за обсягом слідчі (розшукові) дії можуть бути основними та додатковими;

4) за часом проведення - початкові, подальші та невідкладні;

5) за обов’язковістю проведення - обов ’язкові та необов ’язкові.

Проведення слідчих (розшукових) дій спрямовано на забезпечення

раціонального досягнення конкретних цілей розслідування, що потребує визначеної організації діяльності слідчого. Зважаючи на це, провадження слідчої дії складається з трьох етапів:

1) підготовка до проведення слідчої дії (підготовчий);

2) безпосереднє проведення (робочий);

3) фіксація ходу та результатів слідчої дії (заключний).

На підготовчому етапі досягається розуміння необхідних для вирішення завдань, формується кінцеве завдання з урахуванням всіх тих умов та факторів, що можуть впливати на хід слідчої дії та її результат.

Лише заздалегідь визначивши коло завдань, слідчий може все врахувати, визначити приблизно обсяг та зміст тієї інформації, що буде до нього надходити під час слідчої дії. Однією з необхідних умов підготовки є уявна побудова динамічної моделі проведення запланованої слідчої дії. Ця модель допоможе відтворити обстановку майбутньої дії, ступінь участі (рух) об’єктів та учасників, власні дії, а також поведінку свою та всіх учасників. Повнота зазначеної моделі залежить від обсягу інформації, що знаходиться в розпорядженні слідчого до початку процесуальної дії. Чим більше обсяг такої інформації, тим менше існує потенціальних варіантів різного розвитку подій (змін ситуацій) під час слідчої дії, які також необхідно уявно модулювати.

Для визначення кола завдань, що вирішуються на підготовчому етапі слідчої дії, можна запропонувати такий узагальнений для різних їх видів алгоритм діяльності.

Підготовка до проведення слідчої дії складається з таких основних заходів:

1) аналіз вихідної інформації, що міститься у кримінальному правопорушенні, та можливостей її використання;

2) прийняття рішення про проведення слідчої дії;

3) визначення конкретних цілей, яких слід досягнути в результаті слідчої дії;

4) вибір моменту проведення;

5) визначення дати та часу початку (приблизний період проведення) слідчої дії;

6) визначення місця її проведення (певне приміщення; ділянка місцевості або точка, з якої почнеться проведення слідчої дії, приблизний напрямок, в якому буде відбуватись рух учасників, орієнтовна кінцева точка);

7) попереднє ознайомлення слідчим з місцем проведення слідчої дії, отримання інформації щодо особи, за обов’язковою участю котрої вона буде проводитись;

8) визначення кола осіб (добір учасників), які братимуть участь у слідчій (розшуковій) дії, та їхніх обов’язків;

9) визначення способу фіксації ходу та результатів слідчої дії;

10) відбір та приготування техніко-криміналістичних засобів;

11) обрання необхідних тактичних прийомів (комбінацій), що будуть застосовуватися під час проведення слідчої дії;

12) визначення форм та методів використання спеціальних знань;

13) вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії; розробка заходів, що передбачають дії учасників слідчої дії у випадках виникнення непередбачуваних ситуацій або ускладнень;

14) уявне модулювання динаміки всієї слідчої дії, створення оптимальних умов для її проведення;

15) складання плану проведення слідчої дії та ін.

Складання плану (в усній чи письмовій формі) слідчої дії є умовою її успішного, ефективного проведення, отримання максимальних результатів. Правила виконання цієї вимоги особливо повинні дотримуватись працівники, що не мають достатнього практичного досвіду. План може корегуватись з урахуванням конкретного виду слідчої дії, але основні змістовні елементи мають бути такими:

а) завдання слідчої дії;

б) місце (територія) її проведення;

в) час проведення;

г) інформація про особу, щодо якої буде проводитись слідча дія;

д) склад учасників, які повинні бути запрошені до початку слідчої дії;

е) перелік об’єктів, які необхідно підготувати для проведення слідчої дії;

ж) перелік доказів, які необхідно підготувати з метою можливого використання;

з) перелік тактичних прийомів з урахуванням моменту їх використання при проведенні слідчої дії;

и) перелік техніко-криміналістичних засобів, які планується використовувати;

к) хід слідчої дії із зазначенням розподілу ролей між її учасниками.

За наявності інформації оперативного характеру, яка може бути використана при проведенні слідчої дії, її можна відобразити в нотатках, що будуть додаватись до плану. До плану також можуть додаватись схеми, графіки. Зазначені документи не є процесуальними, а складаються слідчим лише для кращого орієнтування в окремих питаннях (обставинах) під час проведення слідчої дії.

Під час проведення слідчої дії (робочий етап) застосовуються тактичні прийоми й технічні засоби з метою виявлення, фіксації та дослідження (оцінки) джерел доказової інформації. На даній стадії слідчий реалізує план проведення слідчої дії, перевіряє слідчі версії та отримує доказову інформацію.

На даному етапі реалізується намічений план дій та вирішуються поставлені завдання, зокрема:

- безпосереднє одержання доказової інформації;

- перевірка висунутих версій;

- з’ясування та уточнення обставин вчинення злочину;

- визначення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Кожна слідча дія - це встановлена Кримінальним процесуальним кодексом форма пізнання об’єктивної дійсності, спрямована на:

а) орієнтацію слідчого в обстановці злочинної події;

б) встановлення механізму події;

в) виявлення наслідків злочину;

г) одержання об’єктивної інформації для встановлення і розшуку злочинця;

д) розкриття злочину за “гарячим слідом”;

е) збирання, дослідження і використання доказів та різного роду слідів;

ж) одержання вихідної інформації для проведення розслідування.

Особливості слідчих (розшукових) дій порівняно з розумовими завданнями, які

виникають за інших видів дослідницької діяльності, полягають у тому, що до початку дії вся сума завдань, котрі будуть вирішуватись, ще не відома. Ці завдання продовжують виявлятись під час реалізації дій, надходження нової інформації від об’єктів та суб’єктів. Тому слідчий має постійно вирішувати розумові завдання та, з урахуванням нової інформації, що до нього надходить, корегувати перебіг слідчої дії. Нові розумові завдання можуть бути пов’язані з поведінкою окремих осіб, з даними, що ті повідомляють, з результатами поставлених дослідів, виконуваних дій тощо.

Наявність заключного етапу забезпечує закріплення в матеріалах провадження з кримінального правопорушення всього перебігу та результатів слідчої дії, що є основою для подальшої аналітичної роботи слідчого, планування розслідування, пошуку та отримання нових доказів, прийняття процесуальних рішень. Заключний етап слідчої дії полягає в узагальненні, аналізі й оцінці зібраної інформації та фіксації її результатів. Під час фіксації ходу та результатів слідчої дії відображаються застосовані прийоми й засоби, а також поведінка учасників, місце, час проведення та одержані результати.

Засоби фіксації слідчої дії можуть бути основними та додатковими (факультативними). Основним засобом фіксації слідчої дії є протокол, який може складатися як під час проведення слідчої дії, так і після її закінчення. До додаткових (факультативних) можна віднести: застосування фотозйомки, аудіо- та відеозапису, складання планів, схем, графіків, таблиць, діаграм, рисунків, креслень та ін.

Оцінка ходу та отриманих результатів слідчої дії є її завершальним етапом. Аналіз і оцінка слідчої дії проводиться з позицій дотримання умов і вимог її проведення, правомірності поводження учасників, допустимості застосування криміналістичних прийомів, методів та засобів.

Результати слідчої дії обов’язково фіксуються в протоколі. Без процесуальної фіксації результати слідчої дії втрачають будь-яке доказове значення. Також вони можуть відображатись в додатках до протоколу (фототаблиці, схемах, графіках, матеріалах відеозапису тощо), виготовлення яких, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, не є обов’язковим.

Протокол слідчої дії має вміщувати викладення встановлених фактів, проведених слідчим дій, опис дій інших учасників, коли це необхідно, з урахуванням умов проведення самої процесуальної дії. Специфічною особливістю процесу відображення в протоколі ходу та результатів слідчої дії є фіксація наслідків сукупного сприйняття інформації слідчим та іншими учасниками. Присутність інших учасників при проведенні слідчої дії є гарантією найбільш об’єктивного відображення у протоколі виявлених фактів, дій, обставин.

Слід також зазначити, що частково фіксація перебігу та результатів слідчої дії може відбуватись вже в ході її проведення, а не лише наприкінці. Наприклад, під час допиту підозрюваної особи про обставини вчинення нею багатьох епізодів злочинної діяльності слідчий не в змозі запам’ятати всі деталі, а потім, після закінчення допиту, який може тривати кілька годин, без помилок зафіксувати їх у протоколі. В такому випадку фіксація в протоколі допиту може відбуватись послідовно по кожному з епізодів.

Після складання протоколу слідчий (особа, яка проводила слідчу дію) ознайомлює з ним понятих та інших учасників, з’ясовує наявність зауважень та доповнень, відповідним чином на них реагує, про що робить відмітки в протоколі.

Оцінку результатів слідчої дії бажано проводити одразу після її проведення. Все елементи та деталі її перебігу ще найбільш повно зберігаються в пам’яті слідчого, тому він може відтворити в уяві та проаналізувати весь хід слідчої дії, поведінку всіх учасників, їх реакції на окремі запитання тощо. Крім того зіставляються розумові моделі поведінки, складені при підготовці слідчої дії, з дійсною поведінкою учасників. Аналіз розбіжностей дає можливість виявити помилки, допущені в процесі як підготовки, так і перебігу процесуальної дії. При цьому слідчий повинен також розглянути і свою поведінку. В кінцевому результаті це сприяє удосконаленню професійних якостей слідчого, створює умови для виправлення допущених помилок при повторному проведенні слідчої дії.

Питання для самоконтролю

1. Система розділу «криміналістична тактика».

2. Принципи криміналістичної тактики.

3. Поняття тактичного прийому, тактичної рекомендації, тактичної комбінації, тактичної операції і тактичного рішення.

4. Критерії допустимості застосування тактичних прийомів.

5. Класифікація тактичних прийомів.

6. Поняття слідчої ситуації.

7. Поняття, види слідчих (розшукових) дій.

8. Структура слідчої дії.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Слідчі (розшукові) дії: поняття, структура та класифікація:

  1. 4. Юридичні факти: поняття, класифікація.
  2. § 1. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  3. § 1. Поняття і класифікація джерел
  4. §2 Поняття та класифікація міжнародних договорів
  5. § 10. Поняття і класифікація політичних режимів.
  6. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
  7. Поняття судових доказів і їх класифікація
  8. § Поняття та класифікація суб'єктів міжнародного права
  9. Розділ III. поняття зпочинн І КЛАСИФІКАЦІЯ зпочинів
  10. ГЛАВА 1 ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВОВИХ АКТІВ УПРАВЛІННЯ
  11. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -