Поняття, види та завдання слідчого огляду

Одним з основних, специфічних та найскладніших видів діяльності правоохоронних органів є повне й швидке розслідування кримінальних правопорушень та викриття винних у злочинній діяльності. Останнім часом злочинність має тенденцію до стабілізації, що зумовлюється поєднанням законодавчих й організаційних заходів та наукових розробок, спрямованих на підвищення результативності розслідування взагалі і вдосконаленням проведення окремих слідчих дій зокрема.

Особливе місце серед усіх слідчих дій, що спрямовані на збирання інформації зі слідів-відображень, займає слідчий огляд.

Значення слідчого огляду під час проведення досудового розслідування є надзвичайно великим. Вказана слідча дія дозволяє безпосередньо сприймати місце події, об’єкти з метою виявлення слідів злочину та з’ясування обставин події, що мають значення для справи, складати уявлення про механізм кримінального правопорушення та особу правопорушника, висувати слідчі версії та правильно визначати напрямки розслідування. Від своєчасності та якості проведення слідчих оглядів у багатьох випадках залежить успіх у розслідуванні кримінальних правопорушень.

Працівники правоохоронних органів, зокрема слідчі, оперуповноважені, експерти, дільничні інспектори міліції, повинні широко застосовувати весь арсенал загальних та спеціальних методів криміналістики, особливо техніко - криміналістичних засобів й методів роботи зі слідами та іншими речовими об’єктами, що дозволить ефективно та якісно проводити дану слідчу дію.

Слідчий огляд належить до числа початкових, неповторних та незамінних слідчих дій. Правоохоронна практика свідчить, що дану слідчу дію не можна замінити іншими слідчими діями, зокрема допитами осіб, які є очевидцями злочинної події, оскільки жоден свідок не в змозі надати у своїх показаннях необхідний обсяг інформації, яку може виявити слідчий безпосередньо під час проведення огляду місця події, застосовуючи засоби криміналістичної техніки та допомогу спеціалістів. Під час огляду місця події оглядають усі об’єкти, які можуть мати відношення до кримінального правопорушення, залежно від конкретної слідчої ситуації, за внутрішнім переконанням слідчого. Тому інформативність слідчого огляду є набагато вищою, ніж, наприклад, обшуку чи слідчого експерименту.

Слідчий огляд є однією з першочергових та невідкладних слідчих дій, яка регламентується ст. 237-239 Кримінального процесуального кодексу України. Загальні правила і умови проведення слідчого огляду викладені у ст. 237 КПК.

Огляд - це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі.

Головною метою проведення слідчого огляду є виявлення доказової та орієнтуючої інформації, що має значення для кримінального провадження.

Завдання слідчого огляду:

- вивчення, з’ясування та фіксація обстановки й інших обставин, що мають значення для кримінального провадження;

- відновлення картини злочинної події;

- виявлення, фіксація, вилучення, дослідження й оцінка слідів кримінального правопорушення і правопорушника та інших речових доказів, що мають значення для кримінального провадження;

- встановлення механізму злочинної події;

- з’ясування характеру впливу особи, яка учинила кримінальне правопорушення, на навколишнє середовище;

- встановлення, виявлення та затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

- встановлення (з’ясування особи) потерпілого та очевидців вчиненого кримінального правопорушення;

- встановлення мотивів учинення кримінального правопорушення;

- встановлення кількості злочинів, час перебування на місці кримінального правопорушення, способу прибуття та зникнення з місця події;

- виявлення обставин, що сприяли або перешкоджали вчиненню кримінального правопорушення;

- виявлення (встановлення) негативних обставин;

- отримання необхідної (доказової) інформації для висунення слідчих версій стосовно події злочину, механізму кримінального правопорушення та його учасників;

- одержання вихідних даних для організації подальших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо розшуку і затримання злочинців за «гарячими слідами», виявлення викраденого майна;

- перевірка відомостей, отриманих оперативним шляхом, та ін.

Залежно від тих чи інших підстав слідчий огляд можна класифікувати таким чином:

1) за об’єктом огляду: огляд місця події; огляд ділянок місцевості та приміщень поза місцем події; огляд предметів і документів; огляд транспортних засобів; огляд трупа та його частин.

Місцем кримінального правопорушення є певна ділянка місцевості чи приміщення, в межах якої був учинений злочин та виявлені сліди злочинної діяльності. Однак, як свідчить слідча практика, сліди злочину можуть бути виявлені й в інших місцях (поза місцем злочину). Тому за одним злочином може бути декілька місць подій (наприклад, місця керування злочинною діяльністю групи, засідок або спостереження за потерпілим, очікування завершення кримінальної операції злочинної діяльності групи, ведення вогню (визначається зручністю стрільби та його захищеністю від сторонніх поглядів), приховання або знищення слідів злочину, сліди впливу лідера на хід кримінальної операції тощо). У 85% випадків місце злочину та місце події збігаються, тобто злочин був учинений саме там, де і виявлено його сліди.

Кожний з вказаних видів слідчого огляду має свою специфіку, яка визначає особливості організаційно-тактичних заходів їх проведення;

2) за послідовністю проведення: первинний (огляд, який проводиться вперше); повторний (проводиться як виняток). Раніше ми зазначали неповторність даної слідчої дії. Разом з тим у слідчій практиці можуть складатися ситуації, які вимагають проведення повторного огляду, у разі коли:

- первинний огляд проводився недбало, неякісно (з порушенням тактичних рекомендацій) чи за несприятливих умов (несприятливі погодні умови: дощ, сніг, недостатня видимість, велике скупчення людей, недостатнє освітлення) або без залучення відповідних спеціалістів та використання необхідних науково - технічних засобів;

- протокол огляду не дає повного уявлення про обстановку на місці події;

- необхідно уточнити відомості, що встановлені під час первинного огляду або отримані іншим шляхом;

- необхідність особистого сприйняття обстановки особою, яка не брала безпосередньої участі у первинному огляді, та ін.

Повторний огляд проводиться в повному обсязі як самостійна слідча дія відповідно до вимог ст. 237-239 КПК України. Його наслідки відбиваються в окремому протоколі огляду;

3) за об’ємом слідчий огляд може бути: основний (оглядається усе місце події незалежно від шляхів переміщення злочинців); додатковий (спрямований на дослідження певних об’єктів, що мають доказове значення, які не були оглянуті при первинному та повторному оглядах);

4) за етапами досудового провадження: на початковому та подальшому етапах;

5) за часом проведення: у денний та нічний період доби;

6) за способом організації: одиничний та груповий.

Криміналістикою і слідчою практикою вироблено загальні вимоги, які стосуються усіх видів слідчих оглядів. До них можна віднести:

1) єдине керівництво оглядом. Даною слідчою дією завжди керує слідчий, а інші учасники йому підпорядковані, що сприяє планомірності та погодженості у діях. Вказівки слідчого з приводу огляду є обов’язковими для усіх учасників слідчої дії. Неузгодженість тягне за собою необ’єктивність, неповноту та безсистемність оглядів;

2) своєчасність і невідкладність огляду. Слідчий огляд повинен здійснюватися негайно після отримання повідомлення про учинення кримінального правопорушення, що забезпечує отримання всебічної інформації про подію й оперативність у здійсненні розшукових заходів. Огляд може бути відкладений у зв’язку з несприятливими умовами, але з обов’язковим забезпеченням охорони місця події. Між одержанням вихідної інформації про учинення злочину і початком проведення слідчого огляду (прибуттям слідчо- оперативної групи) має проходити мінімальний проміжок часу (оптимальний - не більше 15 хвилин);

3) об’єктивність, всебічність та повнота огляду. Усі ділянки і об’єкти, які пов’язані із механізмом учинення кримінального правопорушення і несуть будь- яку інформацію, що має значення для справи, повинні бути виявлені, зафіксовані, вилучені та досліджені (оцінені). У протоколі огляду не повинно міститися ніяких висновків та припущень як з боку слідчого, так й інших учасників огляду. Поверхневий огляд не сприяє розслідуванню, а навпаки - створює певні труднощі та безладдя на місці кримінального правопорушення;

4) цілеспрямованість й активність огляду. Виявлення, вилучення та дослідження доказів під час огляду повинні мати цілеспрямований характер. Це дозволить зібрати необхідну інформацію, визначити напрями розслідування, скласти уявлення про механізм учинення кримінального правопорушення та особу правопорушника;

5) планомірність, системність та послідовність огляду передбачає правильну його організацію та певний порядок проведення, визначення меж огляду, послідовність пересування пошукової групи по території, застосування найбільш ефективних методів та прийомів огляду;

6) застосування науково-технічних засобів, без чого виявлення, огляд, фіксація, вилучення і транспортування слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів у багатьох випадках неможливе. Вивчення слідчої практики свідчить, що злочинці нерідко застосовують спеціальні заходи щодо знищення слідів злочинної діяльності. У кожному конкретному випадку сліди є нечисленними, тому необхідно проводити ретельний огляд із застосуванням усіх криміналістичних можливостей для їх виявлення та реалізації під час кримінального провадження;

7) використання спеціальних знань. За необхідності до слідчої дії слідчий може залучати осіб, які володіють певними спеціальними знаннями у тій чи іншій галузі, що дозволить проводити огляд більш якісно та вчасно висунути правильні слідчі версії;

8) безпечність огляду забезпечується правильною його організацією, розподілом функцій між учасниками слідчої дії, правильним використанням криміналістичних засобів та спеціальних знань;

9) використання оперативно--розшукової інформації дозволяє отримати додаткові відомості про характер події, осіб, причетних до кримінального правопорушення, місцезнаходження й ознаки об’єктів, які мають значення у справі, уточнити порядок проведення огляду.

Як слідчу дію огляд місця події можна поділити на три етапи:

- підготовка до проведення огляду (підготовчий);

- безпосереднє проведення огляду (робочий);

- фіксація ходу та результатів огляду (заключний).

Розглянемо кожний етап проведення слідчого огляду окремо.

2.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Поняття, види та завдання слідчого огляду:

  1. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ Розділ 6\ \ \ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ\ \ \ 6.1. Поняття функцій держави\ \ \ Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями.\ \ \ Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
  2. 1.1. Поняття й завдання кримінального права
  3. 11.1.1. Поняття, мета, завдання та механізм правового виховання
  4. Поняття і завдання провадження у справі до судового розгляду
  5. 38. Поняття та види речей
  6. Поняття, види і функції інвестиційного договору
  7. 62. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КВАЗІДЕЛЕКТІВ.
  8. Поняття, види і принципи державної служби
  9. § 1. Поняття і види органів виконавчої влади
  10. 5.2.3. Державний орган: поняття, ознаки, види
  11. Поняття і види процесуальних строків
  12. § 14. Поняття та види функцій держави.
  13. 61. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ КВАЗІКОНТРАКТІВ.
  14. Поняття позову. Елементи та види позовів
  15. §1 Поняття та види джерел міжнародного права
  16. Поняття та види судових витрат
  17. Поняття та види відпусток
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -