Лекція 3 Концептуальні положення криміналістичної техніки

План

1. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки і загальна характеристика її галузей.

2. Правові засади і принципи використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

3. Класифікація засобів і методів криміналістичної техніки.

4. Сучасні комплекти техніко-криміналістичних засобів.

Література:

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учебник для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Российская ; под ред. Засл. деятеля науки РФ, проф. Р. С. Белкина. - М. : Издательство НОРМА, 2000. - 990 с.

2. Белкин Р. С. Криминалистика. Общетеоретические проблемы / Р. С. Белкин, А. И. Винберг. - М. : Юрид. лит., 1973. - 264 с.

3. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики /

A. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. -144 с.

4. Волынский В. А. Криминалистическая техника: наука-техника - общество-человек /

B. А. Волынский. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 311 с.

5. Гончаренко В. И. Научно-технические средства в следственной практике / В. И. Гончаренко. - К. : Вища шк., 1984. - 149 с.

6. Коваленко В. В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при провадженні слідчих дій : монографія / В. В. Коваленко. - Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. - 248 с.

7. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / кол. авторів : [Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. ] ; за ред. В. Ю. Шепітька. - К. : Видавничій Дім «Ін Юре», 2001. - 684 с.

8. Криміналістика : навч. посібник / І. В. Гора, В. А. Колесник. - К. : Алерта, 2005. - Ч. 1: Криміналістична техніка. - 320 с.

9. СалтевськийМ. В. Криміналістика (у сучасному вигляді) : підруч. / М. В. Салтевський. - К. : Кондор, 2005. - 588 с. [23]

доказами і здійснення інших заходів розкриття та попередження злочинів. Під час розробки свої спеціальних засобів та методів криміналістична техніка використовує досягнення природничих та технічних наук.

Становлення та розвиток криміналістичної техніки відбувалися на базі практичного застосування даних природничих та технічних наук у розкритті злочинів. На початку технічні засоби, що використовувалися при розкритті злочинів, не були систематизовані, застосовувалися від випадку до випадку і не являли собою систему наукових положень та рекомендацій, що утворювали галузь наукового знання - криміналістичну техніку.

З часом наука та техніка під час їх розвитку та розширення меж наукових досліджень стали все більш активно використовуватися при виявленні, фіксації та дослідженні матеріальних слідів злочину; розшукова та слідча практика поставила перед наукою задачу створення спеціальних методів та засобів, призначених для виявлення і дослідження криміналістичних об’єктів. Так стали зароджуватися традиційні галузі криміналістичної техніки, які збереглися в криміналістиці до цього часу та отримали у період науково-технічної революції подальший розвиток.

Слід зазначити і те, що на етапі становлення криміналістики у поняття «криміналістична техніка» вчені-криміналісти вміщували весь зміст криміналістичної науки. Тобто поряд із питаннями використання технічних засобів і прийомів під час розслідування злочинів вони розглядали і прийоми, які носять тактичний характер. Подальший розвиток криміналістики призводить до чіткого розмежування між технічними і тактичними прийомами. З часом криміналістична техніка формується в самостійний розділ криміналістичної науки, який визначався як «сукупність науково-технічних прийомів і засобів, застосовуваних під час розслідування злочинів для виявлення, фіксації, вилучення, збереження та дослідження різноманітних судових доказів».

При розгляді тих або інших аспектів практичної діяльності термін «криміналістична техніка» здавна вживається й у більш вузькому змісті - як сукупність реально існуючих приладів, технічних устроїв і пристосувань, застосовуваних у повсякденній практиці боротьби зі злочинністю.

Таким чином, термін «криміналістична техніка» є узагальненим поняттям, яким охоплюється, з одного боку, власне існуючий на озброєнні правоохоронних органів арсенал техніко-криміналістичних засобів і методів, застосовуваних з метою більш ефективної боротьби зі злочинністю, а з іншого - один із розділів криміналістичної науки - системи теоретичних положень, які характеризують ці засоби та їх застосування на практиці.

Розглянемо докладніше кожен із наведених аспектів даного поняття.

У широкому розумінні криміналістична техніка - це самостійний розділ науки криміналістики, який об’єднує в собі систему науково обґрунтованих теоретичних положень (окремих криміналістичних теорій, концепцій) і розроблюваних на їх основі спеціальних технічних засобів, прийомів і методик, призначених для ефективного виявлення, фіксації, дослідження і використання доказової інформації з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати вимоги щодо їх застосування (принципи): законності; етичності; науковості; безпеки; цілісності об’єктів, що вилучаються; ефективності. Використання криміналістичної техніки є припустимим, якщо при цьому не порушуються законні права й інтереси громадян, моральні та етичні норми. Засоби і методи криміналістики повинні мати наукову основу, бути науково обґрунтованими, базуватися на вивчених об’єктивних закономірностях, а тому не можливим є використання в доведенні устроїв і приладів, заснованих на невстановлених наукою явищах.

Сьогодні система криміналістичної техніки складається з таких основних галузей:

1) судова фотографія та відеозапис;

2) габітологія;

3) судова балістика;

4) криміналістичне дослідження письма;

5) техніко-криміналістичне дослідження документів;

6) криміналістична реєстрація.

В основу системи криміналістичної техніки покладено предметний принцип, що відбиває особливості кожної галузі, тісно взаємопов’язані між собою та з іншими розділами криміналістики: теорією криміналістичної ідентифікації і діагностики; криміналістичною тактикою; методикою розслідування окремих видів злочинів. Так, наприклад, тактичні прийоми створюють передумови найбільш ефективного застосування засобів і методів криміналістичної техніки. На її розвитку позначається удосконалення організаційних і тактичних основ досудового розслідування. І навпаки - поява нових технічних засобів в арсеналі криміналістичної техніки впливає на тактику провадження слідчих дій, що у свою чергу веде до удосконалення методик розслідування окремих видів злочинів.

Головним завданням криміналістичної техніки як розділу криміналістики є наукове забезпечення та сприяння швидкому і повному розслідуванню злочинів, викриттю винуватих і запобіганню всім злочинним проявам.

З огляду на головне завдання можна сформулювати низку спеціальних завдань, а саме:

- подальше вивчення об’єктивних закономірностей, пов’язаних із механізмом злочину, утворенням різноманітних слідів і причин їх взаємодії;

- удосконалення існуючих засобів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання криміналістичної інформації;

- конструювання технічних засобів і методів, що забезпечують введення в процес доказування нових джерел криміналістичної інформації;

- розробка прийомів і технічних засобів попередження злочинів та ін.

Як розділ науки криміналістична техніка включає власне технічні засоби і техніко-криміналістичні методи (прийоми і методики). Останні являють собою систему операцій і правил роботи з технічними засобами, а також засоби розв’язання криміналістичних завдань (алгоритми дій).

У вузькому значенні під «криміналістичною технікою» розуміють реальну сукупність технічного обладнання, приладів, апаратури, інструментів та комплектів, які застосовуються для збирання та дослідження речових джерел доказів у ході розслідування і попередження злочинів. Якщо розслідування злочину є діяльністю уповноважених на це осіб, то засоби їх праці - це технічні засоби, а саме: прилади, інструменти, різне приладдя, матеріали тощо, тобто інструментарій, який дозволяє зробити працю менш рутинною та, що важливо, більш продуктивною.

Не випадково поняття «криміналістична техніка» іноді цілком ототожнюється з поняттям «науково-технічні засоби», хоча ці два поняття не є рівнозначними. Незважаючи на те, що можливості застосування різноманітних науково-технічних засобів у боротьбі зі злочинністю вивчає криміналістична техніка як розділ науки криміналістики, відносити всі ці засоби до криміналістичної техніки як галузі загальної техніки немає підстав. Поняття «криміналістична техніка» охоплює не всі технічні засоби і методи, використовувані у боротьбі зі злочинністю, а лише ті з них, що спеціально створені або пристосовані для розв’язання завдань, покладених на криміналістику. З огляду на цю обставину не можна обмежуватися вивченням чисто криміналістичної техніки. Необхідно знати й ті науково-технічні засоби і методи, що застосовуються в інших галузях науки і техніки та успішно можуть бути використані в боротьбі зі злочинністю. Велике значення для розвитку криміналістичної техніки має також широке використання вітчизняного і закордонного передового досвіду боротьби з карними проявами.

Криміналістична техніка використовує як загальнонаукові, так і спеціальні засоби і методи. Причому сучасні засоби і методи цього розділу базуються на новітніх досягненнях не тільки криміналістичної науки, але й неорганічної, органічної, фізичної та квантової хімії, загальної фізики, фізики твердого тіла, теплофізики, кристалографії, загальної та молекулярної біології, математики, інформатики і кібернетики, а також інших природних і технічних наук.

Сучасні технічні засоби і методи, що використовуються у криміналістиці, - це складні прилади і пристрої, багато з яких запозичені з різних природничих і технічних наук і використовуються без жодних переробок. Проте, використовуючи їх, криміналістична техніка не обмежується простим запозиченням методик інших наук. Про запозичення в готовому вигляді може йтися лише стосовно окремих технічних засобів (наприклад, фото-, відеоапаратури, мікроскопів, луп, вимірювальних приладів, усіляких установок та ін.). Щодо методів їхнього застосування у специфічних умовах розслідування злочинів, то такі методи розробляються самою криміналістикою відповідно до її завдань і об’єктів.

Рівень сучасної криміналістичної техніки дозволяє аналізувати сліди запаху та виявляти тайники з наркотиками і вибуховими речовинами. Складна криміналістична техніка та створені методики дослідження звукових слідів дають можливість вирішувати питання розшуку злочинців за їх голосом (фонограмою) і навіть виконувати, здавалося б, фантастичні за своєю складністю завдання, а саме за спеціальною методикою відшукувати сховані об’єкти (трупи, предмети) за фонограмою усної мови допитуваної особи.

Основними формами використання криміналістичної техніки є:

- використання технічних засобів та методів слідчими при проведенні окремих слідчих дій;

- застосування технічних засобів та методів оперативними працівниками при проведенні оперативно-розшукових заходів;

- використання технічних засобів та методів спеціалістами, які беруть участь у проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

- застосування криміналістичної техніки експертами під час проведення експертиз та спеціальних досліджень;

- використання криміналістичної техніки при судовому розгляді проваджень.

Отже, розв’язання завдань, властивих криміналістиці, у ряді випадків потребує розробки спеціальних технічних засобів, пристосувань, комплектації готових технічних засобів. При цьому діяльність криміналістів щодо конструювання приладів підпорядкована все тій само меті - розробці ефективних методів, які враховують особливості об’єктів і завдань криміналістики. Проте необхідність у цьому виникає лише за відсутності аналогічних технічних засобів у фундаментальних і прикладних галузях. Тому впровадженню в практику нових природно-наукових методів і технічних засобів завжди передує тривалий експериментальний період їхньої апробації на криміналістичних об’єктах і розробки криміналістичних методик застосування.

[24] іншому випадку отримані результати не матимуть доказової сили. Результати попереднього дослідження або інших непроцесуальних форм застосування методів і засобів криміналістичної техніки (так само як і умови їх застосування) не фіксуються в процесуальних документах і служать частіше за все для визначення напрямків подальшого розслідування, побудови слідчих версій і т. ін. У необхідних випадках результати непроцесуальних форм застосування науково- технічних методів і засобів (наприклад, у ході оперативно-розшукових заходів) можуть бути введені в кримінальний процес, якщо в супровідному документі будуть відображені присутні особи, час, місце застосування засобів. Проте фактичні дані, зафіксовані в матеріалах звуко-, відеозапису при здійсненні оперативно-розшукових заходів, можуть бути використані в доказуванні згідно з кримінально-процесуальним законом лише після їхньої перевірки. Така перевірка може бути здійснена при проведенні слідчих дій: допитів, експертиз та ін.

Таким чином, сьогодні технічні засоби використовуються у боротьбі зі злочинністю для: фіксації слідчих дій, пошуку і попереднього дослідження речових джерел інформації слідчим, судом; виконання судових експертиз у державних експертних установах і приватними експертами; для проведення профілактичної роботи. Проте криміналістична техніка застосовується не лише для виявлення та фіксації слідів злочину. Криміналісти розробляють спеціальні засоби і прийоми отримання доказової інформації з матеріальних джерел. Вміння на місці події «читати» сліди («німих свідків») злочину - одна з важливих якостей сучасного слідчого.

Будь-яке застосування на практиці методів і засобів криміналістичної техніки має задовольняти певним принципам кримінального процесу і вимогам конкретних норм Кримінального процесуального кодексу України. Все це наповнює криміналістичну техніку (як розділ криміналістики) своїм самостійним юридичним змістом, відмінним від природно-технічних галузей знань.

Зокрема, існують загальні принципи, що діють у кримінально- процесуальному праві України та поширюються також на криміналістичну техніку, і принципи, що стосуються застосування технічних засобів і методів у кримінальному судочинстві. До числа перших належать: дотримання законності, гуманність і демократизм права, невідворотність покарання та інші. До других - правомірність використання технічних засобів і методів, їхня наукова обґрунтованість, застосування цих засобів і методів уповноваженими на те особами, дотримання прав особистості, безпека, ефективність, зберігання досліджуваного об’єкта, економічність.

Розглянемо більш докладніше другу групу принципів.

Насамперед, головним принципом, спрямованим на зміцнення законності, є правомірність застосування засобів криміналістичної техніки, тобто наявність в законі необхідних правових підстав. Проте чинний КПК України не дає вичерпного переліку засобів і методів криміналістичної техніки, застосовуваних у процесі розслідування злочинів і судового розгляду. Та це і неможливо як у силу широти цього переліку, так і постійного розвитку криміналістичної техніки, а також невпинного зростання кола об’єктів, які можуть набути значення речових доказів у справі.

Загальні правові підстави застосування науково-технічних засобів випливають із вимог ст. 2 КПК України, в якій визначено завдання кримінального провадження. Хоча в цій нормі і не вказується безпосередньо на науково-технічні засоби, які можуть бути використані у процесі розслідування, вирішення поставлених в них завдань потребує застосування в боротьбі зі злочинністю всіх доступних засобів і методів, у тому числі і науково-технічних.

Поряд із регламентацією загального порядку застосування методів і засобів криміналістичної техніки при провадженні слідчих дій законодавець інколи передбачає можливість застосування конкретних науково-технічних методів фіксації або жорстко встановленого їхнього переліку. Так, ряд статей КПК України (27, 42, 56, 100, 102, 105, 136, 223, 224, 228, 231, 232, 236, 237, 239-241, 246, 252, 254, 256, 263-266, 269, 270, 273, 336, 356, 359, 518) прямо передбачають можливість застосування науково-технічних засобів і методів (фотозйомка, звуко- та відеозапис, креслення). Проте це аж ніяк не означає, що законні підстави для використання інших технічних засобів відсутні. Застосовуючи нові науково- технічні методи і засоби, щодо яких немає прямої вказівки в чинному КПК, але вони рекомендовані криміналістикою, слідчому, експертові, судді варто керуватися не стільки прямими вказівками закону про дозвіл використання конкретного науково-технічного засобу або методу, скільки тим, чи задовольняє його використання цілям і принципам правосуддя, загальним вимогам чинного закону. Інакше кажучи, застосування засобів і методів криміналістичної техніки буде тоді правомірним, коли воно або прямо передбачено законом, або рекомендовано ним, або не суперечить йому за своєю сутністю.

Використання криміналістичної техніки доцільно відображати в протоколі за такою схемою: де, коли, у зв’язку з чим, стосовно яких об’єктів, ким, для чого і що застосовано, що і як саме виявлено або отримано в результаті застосування технічних засобів. У протоколі обов’язково зазначається, що перед застосуванням технічних засобів про це були сповіщені особи, які беруть участь у проведенні слідчої дії.

Існують певні вимоги, що забезпечують доказове значення результатів застосування науково-технічних засобів. Так, при оформленні матеріалів, отриманих у результаті застосування криміналістичної техніки, необхідно:

1) показати зв’язок між виявленими технічними засобами фактами та проведеною слідчою дією;

2) засвідчити додатки підписами учасників слідчої дії;

3) забезпечити додаткам технічні засоби захисту від фальсифікації об’єктів;

4) забезпечити додаткам до протоколу стислі пояснювальні написи[25].

Щодо науково-технічних методів і засобів, які застосовуються в оперативно- розшуковій діяльності з попередження і розкриття злочинів, то використання цих засобів регламентується відомчими нормативними актами. Правовою підставою такої регламентації є ст. 8 Закону України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно- розшукову діяльність» і ст. 15 Закону України від 30 червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». При цьому, з урахуванням вимог ст. 84 КПК, що докази по кримінальному провадженню встановлюються «...фактичними даними, отриманими у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню», результати негласного застосування техніко-криміналістичних засобів в ході проведення негласних слідчих дій можуть бути використані в доказуванні.

Застосування науково-технічних засобів має бути не лише правомірним, але і науково обґрунтованим, тобто гарантувати достовірність, точність, надійність і відтворюваність одержуваних результатів. Для цього будь-який новий метод, технічний засіб, у тому числі спеціальні матеріали і речовини, а також методики їх застосування повинні попередньо пройти апробацію на практиці і бути рекомендовані з боку компетентних органів до використання в кримінальному процесі, експертній і оперативно-розшуковій практиці. При цьому рекомендуватися повинні лише ті з них, застосування яких в умовах експерименту дало гарні результати.

Із загальних принципів права випливає принцип безпеки використання науково-технічних засобів у боротьбі зі злочинністю. Наприклад, ті технічні засоби і прийоми, які є науково обґрунтованими і успішно використовуються у наукових цілях, не можуть бути застосовані для розв’язання завдань, покладених на правосуддя, якщо вони ставлять під погрозу життя і здоров’я громадян або можуть спричинити знищення матеріальних цінностей. З огляду на це розробляються правила техніки безпеки під час їхнього використання, котрі передбачають вимоги до помешкання, захисних засобів, кваліфікації працюючих.

Крім того, використання науково-технічних засобів має задовольняти моральним й етичним нормам і не порушувати законних прав та інтересів громадян, принижувати їх честь і гідність, перешкоджати здійсненню ними своїх процесуальних прав у ході досудового слідства та розгляду справи в суді. Саме тому в кримінальному процесі є неприпустимим застосування методів і засобів з метою фізичного насилля, погрози, шантажу тощо задля «витягування» зізнання.

Специфіка розслідування кримінального правопорушення, вимога швидкості розкриття злочинів визначають і такий принцип застосування науково- технічних засобів, як принцип ефективності. Він означає, що в боротьбі зі злочинністю можуть бути застосовані лише ті науково-технічні засоби, за допомогою яких удається досить швидко одержати об’єктивну і повну інформацію, необхідну для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Істотну роль у процесі застосування науково-технічних засобів відіграє також принцип економічності. Якщо встановлення певних фактів з їхньою допомогою пов’язано з великими матеріальними витратами і є можливість ці факти встановити іншим шляхом, то від застосування науково-технічних засобів слід відмовитися. У тому випадку, якщо ті самі дані можна одержати за допомогою різноманітних науково-технічних засобів, доцільно використовувати ті з них, застосування яких пов’язано з найменшими витратами коштів, сил і часу.

Не менш важливу роль відіграє принцип використання науково-технічних засобів лише суб’єктами, уповноваженими на те законом. Суб’єктами (особами) застосування криміналістичної техніки в процесі розкриття і розслідування злочинів є не будь-які учасники процесу, а лише уповноважені на це особи: слідчі (при провадженні слідчих дій), спеціалісти - працівники експертних установ (при провадженні слідчих дій або оперативно-розшукових заходів, експертиз і попередніх досліджень, причому як у кримінальному, так і в цивільному, арбітражному процесах, а також в адміністративному провадженні), оперативні працівники (при проведенні оперативно-розшукових заходів). При цьому застосування цих засобів не повинно виходити за рамки компетенції даних осіб. Реалізація цього принципу зобов’язує досконало знати і правильно застосовувати техніко-криміналістичні засоби і методи, виявляючи при цьому об’єктивність, всебічність і повноту як важливі вимоги КПК України.

Зрештою, застосовуючи науково-технічні засоби, слід завжди піклуватися про зберігання досліджуваного об’єкта, тому що його зміна або знищення може негативно позначитися на розслідуванні кримінального правопорушення. Єдиним суб’єктом, що може (лише певних умов) застосовувати науково-технічні засоби, що спричиняють псування або знищення досліджуваного об’єкта, є експерт. Інші учасники процесу можуть використовувати лише ті засоби і методи, що не спричиняють зміни його зовнішнього вигляду, а тим більше знищення.

Дотримання розглянутих принципів при застосуванні науково-технічних засобів має не лише теоретичне, але і велике практичне значення. Керуючись ними, можна визначити, чи підходить конкретний технічний засіб або методика для розв’язання завдань, покладених на правоохоронні органи. З урахуванням зазначених принципів (вимог, умов) розробляються і застосовуються науково- технічні методи і непроцесуальні форми. Так, утворювані у криміналістичній реєстрації інформаційно-пошукові системи мають бути настільки ж науково обґрунтованими й надійними, як і в судовій експертизі. Навіть при розробці методів виготовлення композиційного портрета за показаннями потерпілих, очевидців, що використовується в оперативній практиці для розшуку злочинця, зусилля криміналістів спрямовані на те, щоб по можливості об’єктивізувати процес і результати цих методів. Наприклад, упровадження комп’ютерів з електронною програмою «фоторобот» забезпечило велику ефективність виготовлення композиційних портретів розшукуваних осіб.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Лекція 3 Концептуальні положення криміналістичної техніки:

  1. Шутак І. Д.. Юридична техніка : курс лекцій / І. Д. Шутак. - Івано-Франківськ: Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичної техніки. Дрогобич : Коло,2015. - 228 с., 2015
  2. ГЛАВА 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ
  3. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 16.6. Юридична (законодавча) техніка\ \ \ Однією з важливих умов удосконалення законодавства є оволодіння системою вимог, що висуваються до процесу створення законів і підзаконних актів. Ці вимоги формулюються в галузі знань, іменованих юридичною (законодавчою) технікою, їх ігнорування має наслідком недосконалість створюваних законів і підзаконних актів, негативно відображається на режимі правопорядку у країні. Право-творчість тільки в тому разі є ефект
  4. М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с., 2013
  5. 5. Юридична техніка.
  6. § 4. Законодавча техніка XIV-XVI ст.
  7. Особливості законодавчого процесу та законодавчої техніки
  8. Невідомий90910. Теорії походження держави. Лекція, 2015
  9. ПРЕДМЕТ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Лекція, 2016
  10. 14.2.3. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
  11. T.О. Коломоєць, В.K. Колпаков. Вступ до навчального курсу «адміністративне право України» : текст лекцій / T. О. Коломоєць, В. K. Колпаков. — K. : Ін Юре,2014. — 240 c. — Бібліогр. : c. 210—222., 2014
  12. Т. О. Коросташова и др.. Курс лекцій з криміналістики. Основи одоро- логії / Т. О. Коросташова, Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула ; [за наук. ред. О. А. Кириченка]. - Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили,2012. - 56 с., 2012
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -