Розділ 1 - Поділ провин

3 браку повної і систематичної кодифікації українського церковного законодавства, не маємо також окремого окреслення карного права взагальному, як теж окремого окреслення злочину й проступку, а цей факт свідчить, що ці поняття приймалися в українській Церкві такими, як вони були в загальному праві (1).

Тим самим не знаходимо систематичного поділу провин, які підпадають карним законам. Його можемо лише відтворити на основі джерел, в яких говориться чи то взагальному, чи то поокремо про злочини й провини, на які накладаються кари.

Відсилаючись до головніших джерел українського законодавства, про які була мова в першій частині, будемо старатись створити схему поділу тих вчинків, які вважаються злочинами, провинами і пересту- пами церковних законів, і на які ці ж закони передбачають кари.

Отак Замойський синод, говорячи про обов’язок деканів наглядати над церковною дисципліною в парафіях їхнього деканату, вичисляє важливіші провини, на які треба звертати увагу (2). Перемиський синод з 1693 p. вичисляє цензури застережені Єпископові (3). Перемиський

(1) Блчинський A., Право Церковне. Львів 1900, ст. 5-12.

(2) « Мають слідити чи народ заховує святочні дні й чи часто учащає на богослу- ження; чи заховує приписаний піст; чи нема святотатників, богохульників, виключених, схизматиків та підозрілих в чарівництві й забобонах ». Злмойський синод 1720 p., тит. VI.

(3) « Застережені випадки ось які: єресь, апостазія, не тільки від віри, але й від чинів, добровільне вбивство, злісне побиття священика або батьків, змагання вбити в подружжю одно одного, чари, ворожбитство, фальшиве вживання св. Письма, самовільна затрата живого плоду, спинення потомства, насильне схоплення жінки, подружжя крови або по обіті чистоти, тілесна злука зі спорідненими або проти природи, кривоприсяга або брехливе зізнання на суді, хула на Бога й Святих, спалення синод з 1740 p. вичисляє різні провини, іцо їх мають висліджувати єпар- хіяльні офіціяли, щоб наложити справедливу, а водночас лікувальну кару (4). Той же синод також подає список застережених цензур, що його повинен мати кожний священик сповідник (5), як теж пригадує деканам, щоб вони викорінювали тяжчі переступи церковного правопорядку (6).

Вкінці досить повний і систематичний поділ провин подає « Інструкція Австрійської Імперії про Церковні Суди»(7).

Отож, в залежності від осіб, які провиняються, провини поділяються на спільні, які можуть бути поповнені духовними й мирянами, і на властиві лише духовним, або лише мирянам.

I - Спільні провини можна поділити за матерією так:

1) Проти віри й релігії: відступництво (агюстазія), єресь, схизма, підозріння в єресі або схизмі, відмовлятися робити визнавання віри, пропускати « і Сина » в Символі Віри, не згадувати Папу під час бо- гослуження, спілкуватись в церковних справах з єретиками й схизматиками, вписуватись до таємних і заборонених Ап. Претолом сект, читати й поширювати єретичні письма. Крім того противиться релігії святотатство, кривоприсяга, забобони, чари й ворожбитство. Окремий рід провини проти релігії становить симонія.

2) Провини проти життя і цілости тіла: взаємне побиття, зокрема насильницьке наложення рук на духовних. Відтак поєдинок, умисне вбивство й свідоме самогубство.

3) Провини тілесні проти добрих звичаїв: кровозмішання, перелю- бодійство, наложництво, содомський гріх, многоженство, цивільний і таємний шлюб, пірвання жінки, насилля і застрашування, різні роди розпусти.

II - Провини властиві мирянам: провини проти гідности й чести cy- пружжя, занедбання релігійних обов’язків і непослух церковній владі.

III - Провини властиві духовним особам: ЕІдстунництво від стану духовного, нарушення чернечої клявзури, заключення подружжя після свячень або по обітах, знеславлення духовного стану неуцтвом, негід- дому або привласнення чугких речей і дібр ». 6nap. синод Перемиський 1693 p., § 28; див.: ЛАкотА Гр., Tpu Синоди Перемиські в 17-19 cm. Перемишль 1939, ст. 19.

(4) Ллкота Гр., ц.тв., ст. 38-40.

(5) ЛАкотА Гр., ц.тв., ст. 49.

(6) ЛАкотА Гр., ц.тв., ст. 43.

(7) Інструкція А.1.Ц.С., тит. I, § 17 і тит. V, § 12.

ною поведінкою, пиятикою, захланністю, непослух настоятелям, недбальство або занедбання виконувати обов’язки, волокидство, надужиття чинів і властей, зокрема св. тайни Сповіди.

<< | >>
Источник: О.КЛИМ КОРЧАГІН. КАРНЕ ПРАВО УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ. ІСТОРИЧНО-ЮРИДИЧНИЙ НАРИС. Вид. 2-ге. РИМ 1981. 1981

Еще по теме Розділ 1 - Поділ провин:

  1. Розділ 4 - Провини властиві клирикам
  2. Розділ 2 - Провини спільні духовним і мирянам
  3. Розділ 1 - Окреслення і поділ кар
  4. Розділ 22 Правове регулювання адміністративно-територіального поділу території України і планування використання та охорони земель
  5. ПРО ПООДИНОКІ ПРОВИНИ
  6. Поділ X. Правило про культи
  7. Поділ І. Засади.
  8. Поділ УІ. Про Судових Слідчих.
  9. Поділ XI
  10. Територіально-адміністративний поділ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -