Особливості правової системи Галицько-Волинської держави

Як і в усіх інших князівствах і землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми «Руської правди», які регулювали питання права власності на майно та земельні володіння, укладення договорів. Діяли також норми церковних статутів князів Володимира та Ярослава.

ГІравоїтореїшя в Галицько-Волинській Pyci мсию особливості, які виявляли ссбе у двох основних напрямах: а) внесенні змін до чинних руських джерел (збірників) права; б) створенні нових законодавчих актів. Зміни в праві були зумовлені еволюцією соціально-сконо- мічних відносин та особливостями суспільно-політичного розвитку Галицько-Волинського князівства. Вони розвивались у напрямі посилення регулятивної ролі юридичних актів. Це здійснювалося загалом за рахунок збільшення кола об’єктів феодального господарства, які захищалися законом та посиленням санкцій (у Церковних уставах). Останні були встановлені на основі принципів феодального права - привілею.

Збереглося лише кілька пам’яток правотворчості князів Галицько-Волинської держави, які дають уявлення про особливості її правової системи. I іайдавніша - 1134 p.- Грамота киязя Івана Бер- іадника. Як пам’ятка права, вона регламентувала правове становище окремих іноземних купців на землях князівства. Наприклад, установлювалися пільги для болгарських купців (звільнялися від сплати мита, коли привозили до Малого Галича товари «на ізклад»). «Рукописання» (заповіт) князя Володимира Васильковича (близько 1287 p.) свідчить про існування в період роздробленості права спадщини феодального володіння у Володимир-Волинському князівстві, а також про порядок передання князями права експлуатації феодально-залежного населення своїм спадкоємцям. Одночасно «Рукописання» дає матеріал для вивчення організації управління селами і містами князівства, вказує на купівлю землі як один із способів набуття феодальних землеволодінь.

Грамота володимир- волинського князя МстиславаДаниловича (1289 p.) дас уявлення про розміри й форми феодальних повинностей міського населення на користь державної влади.

B останній період існування Галицько-Волинськоїдсржавитут з’явилися початки організації міського самоуправління, більш відомої як магдебурзьке право. Попервах воно стосувалося тільки німецького населення, а згодом поширювалося на всіх міщан. Магдебурзьке право прийшло на західноукраїнські землі разом із німецькими колоністами: князь Данило Галицький і його наступники забезпечили їм привілей користуватися власним правом і мати власні судово-адміністративні інституції. Одним із перших міст, в якому німецьку людність було виведено з-під юрисдикції місцевої адміністрації, був Володимир-Волинський (бл. 1324 p.), а першим містом, що отримало повне магдебурзьке право, був Сянок (1339 p.) Грамота останнього галицько-волинського князя Юрія 11 Болссла- ва наділяла міщан цього міста привілеями, зокрема звільняла ix вщ податків на 15 років.

4і

73

Серед відомих документів юридичного характеру, складених у XIV ст. були грамоти, договори (зокрема міжнародні), доручення тощо. У переважній більшості ці документи містили відомості про деякі інститути права власності й права зобов’язань. Окремі відомості про правові норми цього періоду збереглись у літописах. У них можна знайти ті чи інші згадки про міжнародні договори, законодавчу діяльність князів та деякі нові моменти в галузі кримінального права. Зокрема, йшлося про самостійність такого виду злочину, як змова проти князівської влади; застосування таких суворих покарань, як смертна кара, тюремне ув’язнення, вигнання, конфіскація майна. У спеціальній літературі є припущення про існування збірника постанов галицько-волинських князів, а також збірника церковних «навчань» про правосуддя.

<< | >>
Источник: Терлюк I. Я.. Історія держави і права України: Навчальний посібник,- K.,2011.- 944 c.. 2011

Еще по теме Особливості правової системи Галицько-Волинської держави:

  1. Особливості правової системи Галицько-Волинської держави
  2. Тема 3. Галицько-Волинське князівство та його право Утворення й розвиток Галицько-Волинської держави
  3. § 3. УТВОРЕННЯ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  4. Державний устрій Г алицько-Волинської держави
  5. Галицько-Волинська держава й Европа.
  6. 5. Особливості правової охорони фунтів
  7. 2. Поняття правової держави.
  8. 10.2. Теорія соціально-правової держави
  9. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері
  10. Від татарського наїзду в 1259 p. до скасування автономії Галичини в 1387p. Галицько-волинська держава та її політика з кінцем XІІ століття. Сполучення Волині з Литвою.
  11. § 19. Поняття та основні принципи правової держави.
  12. § 18. Економічна, соціальна і моральна основи правової держави.
  13. Тема 5. Литовсько-Руська держава та її право Утворення та особливості розвитку Литовсько-Руської держави.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -