II. Про Судочинство.

Що до процесуальних правил, за якими мусить відбуватися розгляд спорів адміністративних, то істоті цих спорів більше відповідає процес цивільний, ніж кримінальний. Але говорити про певну аналогію не можна, і то з причин відмінного характеру справ адміністративних і властивостей публічних прав, – є тільки подібність. Як каже Аншютц /там же/ про пруський адміністративний процес: "та обставина, що в справах, підсудних, адміністративній юстиції, ходить не про приватно-правні претензії, передані до розпорядження осіб, в них зацікавлених, а й про такі, які мусять бути розвязані згідно закону і публічному інтересу, незалежно від розсуду сторін, змусила законодавця при творенні адміністративного процесу ухилитися в істотних пунктах від процесу цивільного". Викликає ріжницю між нормами того і другого процесу ріжниця матеріяльна між правними відносинами права адміністративного і права цивільного. Норми процесу цивільного, що випливають з диспозитивности приватно-правних відносин, що їх розглядається в цьому процесі, не можуть бути засвоєні без обмежень і застережень процесом адміністративним,який переводить справи, просякнуті інтересом публічним. Нарешті,особливі властивості спорів адміністративних вимагають більш швидкого руху процесу, і важливим є не тільки правильне, а й своєчасне розвязання їх. Наприклад: касація виборів Адміністративним Судом після упливу терміну уповноважень неправильно обраних осіб губить всяке значіння для позивача. На це треба вважати і відповідно змінити дотичні норми процесу цивільного, як напр., правила до зложення позову, його рух, розвязання і оскарження. Слід мати на увазі, що як в законодавстві, так і теорії, адміністративний процес є найменш розробленою частиною адміністративної юстиції, – найбільш модерними є адміністративно-процесуальні норми в Прусії.

<< | >>
Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме II. Про Судочинство.:

  1. Стаття 5. Законодавство про адміністративне судочинство
  2. Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство
  3. 1. Законодавство про адміністративне судочинство: проблеми кодифікації
  4. Як правильно розуміти положення ст. 16 ЦПК щодо недопущення розгляду в одному провадженні вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства? Чи можна за правилами ЦПК, наприклад, розглядати позов про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та про визнання права власності на нерухомість?
  5. Чи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства справи за позовами прокурорів про спростування недостовірної інформації, викладеної в матеріалах внутрішніх перевірок, пов'язаних зі здійсненнямслужбової діяльності прокурорів?
  6. За положеннями ст. 55 ЦПК перекладач повинен вільно володіти мовою, якою здійснюється цивільне судочинство. Чи слід та яким документом про освіту можливо перевірити знання ним цієї мови? Хто повинен здійснювати офіційний переклад судового рішення?
  7. 4. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
  8. Чи належить до розгляду судом загальної юрисдикції спір за позовом фізичної особи про звільнення майна від арешту, накладеного постановою слідчого по кримінальній справі відносно іншої особи, чи це питання повинно вирішуватися шляхом оскарження зазначеної постанови в порядку кримінального судочинства?
  9. У ході проведення попереднього судового засідання відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і позивач згоден із заявленим клопотанням. Чи вправі суд закрити провадження по справі в попередньому судовому засіданні з цих підстав?
  10. Чи є це порушенням конституційного положення про право на оскарження судових рішень? Пунктом 8 ст. 129 Конституції України передбачено однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Чи підпадає зазначена норма права під цей випадок? Вважаємо, що ні.
  11. § 6. Електронне (віртуальне) судочинство
  12. Чи можливо одночасно з розглядом справи про усиновлення вирішити питання про захист майнових прав дитини, наприклад, про право власності дитини на майно тощо?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -