Поділ XIУ. Нагляд адміністративних органів у царині торгу.

Розділ I. Загальні правила, як провадити торг.

Арт. 430.

Право торгувати на території У.Н.Р. всілякими товарами, що правочини з ними не заборонено чинними законами мають усі громадяни У.Н.Р., а так само й юридичні особи за винятком тих осіб, що їх законним чином позбавлено права торгувати.

Увага: Чужоземним фірмам дозволяється провадити торгові операції на території У.Н.Р. лише одержавши встановленим порядком дозвола від управомочених на це органів.

Арт. 431.

Щоб провадити торг, не треба брати жадних дозволів за винятком випадків спеціяльно зазначених у цьому поділі або передбачених спеціяльними що до цього законами.

Арт. 432.

Торгувати можна як у закритих приміщеннях – крамницях та крамничних, як у відкритих, а так само і на ярмарках, ринках, базарах та їм подібних місцях, що їх спеціяльно відвели під тог місцеві округові управи, міські ради та селищні ради за належністю.

Увага: Розвозний та розносний торг в 7½ кільометровій прикордонній смузі провадиться на підставі правил, що їх видає Міністерство Торгу за згодою з Міністерством Внутрішніх Справ.

Арт. 433.

Щоб охоронити упорядкування залюднених місць, особи що бажають торгувати з наметів, будок, кіосків і лотків, повинні одібрати відповідного дозвола на місце від відповідного відділу місцевого господарства або селищної ради.

Арт. 434.

Право торгувати за винятком видів торгу, спеціяльно передбачених цим Кодексом і іншими законами, набувається вибранням патентів на право торгувати порядком, установленим спеціяльними законами.

Арт. 435.

Порядок і час торгу регулюється обовязковими постановами управ відповідних рад.

Арт. 436.

Торгувати в дні свят, спеціяльно встановлені законом, забороняється.

Увага: I. Управи відповідних рад можуть дозволяти, як виняток, торгувати на базарах у зазначені в цьому артикулі дні, а так само і торгувати харчовими продуктами і поза базаром, протягом скороченого часу.

Увага: 2. Правила цього артикулу не поширюється на торг по залізницях і водяних шляхах, а так само на торг з буфетів при громадських установах і організаціях /клуби, театри, селянські будинки тощо/.

Арт. 437.

Наглядати правильність міри і ваги в торзі покладається на Палату міри і ваги, на її філії та агентів.

Увага: Органи поліції, виявивши вживання неправильної ваги і міри негайно вилучають їх. Про вживання неправильної міри і ваги складається протокола для притягнення до відповідальности осіб, що вживали їх, та ще повідомляється Палату міри і ваги.

Арт. 438.

Всі базари, ринкові майдани і закриті приміщення, де провадиться торг, повинні відповідати всім санітарним і будівельним вимогам.

Арт. 439.

Переховувати продавані харчові продукти треба не інакше як додержуючи санітарних правил; приміщення під торг харчовими продуктами не можуть бути воднораз і житлом.

Арт. 440.

Наглядати санітарний стан місць торгу і за добрітностю[108] продаваних харчових і смакових продуктів та напоїв повинні санітарні органи.

Арт. 441.

На органи поліції стосовно до санітарного нагляду покладається:

а/ здійснювати зовнішній нагляд базарних майданів і інших міст торгу;

б/ допомагати органам санітарного нагляду здійснювати іхні функції.

Увага: Виявивши антисанітарний стан торгових приміщень або фальсифіковані продукти, органи поліції обовязані скласти протокола й негайно надіслати його до органів санітарного нагляду.

Арт. 442.

Коли буде виявлено недоброякісні шкідливі або фальсифіковані продукти, що їх не слід знищувати за правилами цього розділу, то органи санітарного нагляду накладають арешти на ці продукти, склавши про це протокола з участю органів поліції. За цих випадків на органи поліції покладається обовязок забезпечити цілість продуктів, що на них накладено арешта, чи відібравши їх у торговців, чи опечатавши їх якщо недобротні, шкідливі або фальсифіковані продукти виявлять органи поліції і вони не матимуть жаданої змоги дістати про їхню якість попередній висновок від органів санітарного нагляду або районового лікаря, тоді органи поліції накладають арешта на ці продукти самостійно з участю понятих, а протокола негайно надсилають до органів санітарного нагляду. Органи санітарного нагляду за цих випадків мають право або зняти з цих продуктів арешт або направити протокола за підсудністю.

Арт. 443.

Органи поліції можуть знищувати зіпсуті продукти тільки за висновком органу санітарного нагляду або районового лікаря і лише тоді, коли місцеві органи торгу чи місцевого господарства посвідчать неможливість або недоцільність використати ці продукти.

Якщо цілком не можливо притягти до участи в експертизі органи санітарного нагляду або районового лікаря, а так само коли нема органів торгу, органи поліції знищують очевидячки зіпсуті продукти у присутності понятих, складаючи про це протокола та надсилаючи його за належністю.

Арт. 444.

Коли з приводу викриття фальсифікованих продуктів заведено кримінальну справу, зразки таких продуктів треба зберегти і надіслати до судово-слідчих органів, як річеві докази.

Арт. 445.

Виявивши провадження торгу: а/ без патенту, б/ товарами, що не оплачені акцизом, б/ ламаючи чинні узаконення і розпорядження по фінансовому урядництву – органи поліції складють про це протокола, надсилаючи його до відповідних фінансових органів для вжиття передбачених у законі заходів.

Арт. 446.

Наглядати, щоб правильно вибиралося патенти та інші документи на торг, мають виключно Міністерство Фінансів та його місцеві органи.

Увага І. Наглядати, щоб у місцевих розташуваннях базарного торгу в межах ринку не торгували без патентів, повинні ще і комітети ринкових торговців.

Увага 2. Митниці наглядають торг виключно з метою боротьби з продажом пачкарських товарів, а так само й тих чужоземних товарів, що їх випустили митниці за силою митного статуту У.Н.Р. установам і організаціям без права продавати їх.

Розділ 2. Нагляд додержання етикетних цін на товари.

Арт. 447.

Наглядати додержання особами й організаціями, що торгують, етикетних цін на товари, повинні органи Міністерства Торгу та органи поліції.

Арт. 448.

За етикетну ціну вважається ціну, товару, що встановили належні органи влади, як обовязкову ціну і яку треба поставити на обгортці чи пакуванні товару.

Арт. 449.

За продаж товару, ламаючи етикетні ціни, встановлені належним порядком, праволомці відповідають адміністративним чи судовим порядком.

Увага: Відповідають за недодержання етикетних цін, як особи, що безпосередньо продають товари з недодержанням етикетної ціни, як і власник та керівники торгових закладів, якщо недодержання етикетної ціни робиться з їхнього наказу або з іхнього відому.

Арт. 450.

Особи, що вперше не додержали етикетних цін, відповідають адміністративним порядком. Розмір штрафу, що накладає адміністративний відділ округової чи міської ради, не може сягати понад:

а/ десятикратну ріжницю між ціною, за яку партію фактично продано і вартість цієї партії товару за етикетними цінами – за всіх випадків, коли недодержання етикетних цін сталося за продажу товару партіями її якщо зазначена десятикратна ріжниця сягає понад 50 крб.;

б/ 50 крб. за всіх інших випадків.

Розмір штрафу, що накладає управа районової ради не може сягати понад 10 крб.

Увага: Коли управа районової ради визнає за потрібне накласти штраф розміром понад 10 крб, то він надсилає справу з своїм висновком до управи округової ради.

Арт. 451.

Особи, що повторно не додержали ектикетних цін на товари, відповідають кримінальним порядком.

Арт. 452.

Коли буде викрито, що крам[109] продано за ціну, дорожчу за етикетну, то представники органів Міністерства Торгу або поліції складають відповідного про те протокола, а коли етикетних цін не додержується постійно, провадиться дізнання порядком кримінального процесуального кодексу.

Протоколи і матеріяли дізнань направляється за належністю до відповідного адміністративного району округової чи міської ради або до управи районової ради.

Увага: Про кожний випадок накладки штрафу адміністративні органи повідомляють органи Міністерства Торгу.

Арт. 453.

Адміністративні відділи округових та міських рад та управи районових рад одержавши протокола чи матеріяли дізнання вживають таких заходів:

а/ до осіб, що вперше не додержали етикетних цін на товари, ухвалюють постанову найпізніш у 3 дні від дня одержання протоколу про оштрафування адміністративним порядком;

б/ стосовно до осіб, що повторно не додержали етикетних цін на товари, передають справи до Народнього Суду найпізніш у 7 день від дня одержання протоколу чи матеріялів дізнання для притягнення тих, що не додержали етикетних цін до кримінальної відповідальности.

Увага: Правила встановлені в арт. 44-61, оскільки вони не перечать правилам арт.арт. 450-453, застосовується і при накладенні штрафу за недодержання цін на товари.

Розділ 3. Спеціяльні галузі торгу.

А. Засади про спеціяльні галузі торгу.

Арт. 454.

До спеціяльних галузей торгу належить торг предметами, що торгувати ними можна лише маючи спеціяльного дозвола, як от:

а/ торг зброєю та вибуховими надіб’ями;

б/ торг спіртом, вином та іншим;

в/ торг товарами друку і виображеннями;

г/ торг друкарськими машинами, шрифтом і множильними апаратами;

д/ торг медикаментами та іншими предметами, що передбачені спеціяльними узаконеннями.

Арт. 455.

Спеціяльні галузі торгу, крім загальних правил, стосовно до торгу /розділ I цього поділу/ підлягають ще й спеціяльним правилам, встановленим цим кодексом та митними законами, а так само й обовязковими постановами, що їх нарочито про це видається.

Арт. 456.

Відкривати торг спеціяльної галузі допускається лише з попереднього дозволу відповідних адміністративних відділів або інших органів, що їм надане право видавати дозволи, з винятками, що встановлені цим Кодексом та іншими узаконеннями.

Арт. 457.

Спеціяльні галузі торгу можна дозволяти, додержуючи вимог передбачених цим кодексом, а так само і правил, встановлених іншими чинними законами, усім державним підприємствам, громадським й кооперативним організаціям, а так само й приватним підприємствам та особам, що дійшли 21 року.

Арт. 458.

В заявах про видачу дозволів на право провадити спеціяльну галузь торгу має бути зазначено: імя та прізвище заявника, докладна адреса і місце, де гадається відкрити підприємство або заклад.

За тих випадків, коли заяву подається від юридичної особи в заяві треба точно зазначити назву її.

Арт. 459.

До заяви, якщо її подається від імені фізичної особи, треба додати:

а/ документи, що посвідчують особовість заявника;

б/ заповнену заявником установленої форми анкету;

в/ три фотографічні картки з заявника.

Увага: Юридичні особи, замість посвідчення особи й анкети, обовязані подати копію договору або статуту, на підставі якого вони діють, а коли того треба, то ще й додаткові відомості на вимогу відповідного адміністративного відділу або іншого органу влади, що від нього залежить видача дозволу.

Арт. 460.

Реченець чинности дозвільного свідоцтва продовжує відповідний адміністративний відділ або інші органи влади, що видав дозвольне свідоцтво, на підставі заяв, що подані з додержанням правил, установлених в арт. 458-459.

Арт. 461.

Заяви про видачу дозволів на право продавати [провадити] спеціяльну галузь торгу і про продовження реченців чинности дозвільних свідоцтв адміністративні відділи або інші органи, що видають дозволи, повинні розглянути протягом місячного реченця з дня одержання заяви.

Арт. 462.

Дозвола на спеціяльні галузі торгу не можна видавати:

а/ особам, позбавленим права торгувати по суду, протягом усього реченця права позбавлення;

б/ особам, що підпали під стягання за недодержання правил провадження спеціяльних галузей торгу, протягом пяти років з дня позбавлення права торгувати;

в/ за випадків, зазначених у цьому кодексі, або в спеціяльних законах для кожної галузі торгу зокрема;

г/ за всіх випадків, коли відкриття спеціяльної галузі торгу може бути недоцільне з місцевих умов.

Арт. 463.

Відмову видати дозвола на відкриття спеціяльних галузей торгу можна оскаржити загальним порядком, що встановлений на оскарження чинностей місцевих органів влади /арт. 520-528/.

Арт. 464.

За ламання правил, встановлених законом або обовязковою постановою про спеціяльні галузі торгу, незалежно від притягнення праволомців до встановленої відповідальности, діяльність підприємства спеціяльної галузі торгу можна припинити постановою відповідного адміністративного відділу або іншого органу, що видав дозвола, а так само і за тих випадків, коли справи про ламання підлеглих розглядові суду, якщо дальший торг загрожує інтересам державного ладу або громадській безпеці.

Арт. 465.

Нагляд додержання правил про відкриття спеціяльних галузей торгу здійснюють відповідні адміністративні відділи, а так само і інші органи влади, що їм це право надане цим кодексом та іншими узаконеннями.

Арт. 466.

Коли буде викрито, що спеціяльні галузі торгу провадять особи, які не вибрали установлених для цього дозволів, тоді органи Міністерства Внутрішніх Справ, а за відповідних випадків і інші органи негайно вживають заходів до закриття торгу або закривають торгові підприємства і заклади, притягаючи праволомців до відповідальности.

Б. Торг зброєю та вибуховими надіб’ями.

Арт. 467.

Торг зброєю і вибуховими надіб’ями регулює Міністерство Внутрішніх Справ, погодивши справу з заінтересованими урядництвами.

Арт. 468.

Особи, що бажають відкрити торг зброєю, вибуховими надіб’ями, а так само феєрверковими /піротехнічними/ виробами, повинні удатися з заявою до відповідного адміністративного відділу, додержуючи правил, викладених в арт. 457-458.

Арт. 469.

Торг всіма видами зброї, що їх дозволено продавати та торг порохом можна провадити лише в містах та селищах міського типу.

Увага: Продавати дріб, гільзи й інші предмети, що не містять в собі вибухового надіб’я можна вільно, як у спеціяльних крамницях мислівської зброї, як і в усяких інших торгових закладах.

Арт. 470.

Беруть на облік і реєструють мислівську зброю, як стрільну[110] так і січну[111], відповідні адміністративні відділи через управи районових рад, селищної та сільської ради.

Увага І. Іншу стрільну і січну зброю реєструють органи поліції.

Увага 2. Заяви про реєстрацію мислівської зброї можна направляти і до органів районової поліції і місці домівки власника зброї що її реєструється, з тим, що районова поліція надсилає одержані заяви із своїми висновками до відповідного адміністративного відділу.

Арт. 472.

Загальну реєстрацію зброї провадиться в реченці, що зазначають управи округових та міських рад своїми обовязковими постановами.

Арт. 473.

Мислівську зброю, набуту для мислівства, реєструється лише, як подано буде свідоцтво на право полювання. Мислівську зброю, набуту з метою самооборони й охорони, реєструється і без свідоцтва на право полювання, проте від власника зброї береться підписка про те, що цю зброю не вживатиметься для полювання.

Арт. 474.

Особи, що мають мислівську зброю і прибули до місцевости, де загальну реєстрацію вже закінчено, обовязані протягом 7 день зареєструвати її в відповідному адміністративному відділі згідно з арт.

471.

В. Торг спиртом, вином і іншими спиртовими напоями.

Арт. 475.

Торг в тому числі і тимчасовий, виноградним, плодоягідним і родзинковим вином, хлібним вином /горілкою/, наливками, настойками, пивом і іншими спиртовими напоями, що не перевищують встановленої законом норми міцности, допускається в округових містах з дозволу управ міських рад а в інших місцевостях з дозволу управ районових рад.

Арт. 476.

Торг вином, пивом та іншими спиртовими напоями може бути, як роздрібний, як і гуртовий.

За гуртовий торг вважається такий торг, коли кожного року продається не менш одного відра в одні руки. Всякий інший торг вважається за роздрібний.

Арт. 477.

Роздрібний торг вином та іншими спиртовими напоями встановленої законом міцности дозволяється, як на винос, як і з правом випивати в місцях продажу /на розлив/.

Арт. 478.

Торгувати очищеним і неочищеним спиртом, так само, як і спиртовими напоями та вином міцністю поверх установленої норми забороняється. Ці предмети на технічні і медичні потреби а так само денатурований спирт продається на підставі спеціяльних правил.

Арт. 479.

Безумовно забороняється відкривати заклади для розпивного торгу напоями, зазначеними в арт. 475 безпосередньо коло шкіл, дитячих будинків, лікарень, інтернатів і інших установ, а так само у місцях безпосереднього розташування артилерійських склепів, арсеналів та інших установ військового урядництва.

Арт. 480.

Забороняється продавати на винос спиртові напої, крім виноградного вина і пива із закладів, що провадять розпивний продаж напоїв як от: із їдалень, вокзальних буфетів, ресторанів то що.

Арт. 481.

Забороняється продавати спиртові напої, крім виноградного вина і пива в буфетах при клубах, театрах, кіно, селянських будинках, а також в закритих їдальнях при установах і промислових підприємствах.

Арт. 482.

Забороняється торгувати хлібним вином /горілкою/ та іншими спиртовими напоями в 40о і вище як на розпив як і на винос:

а/ в свята, а так само і напередодні цих днів з 12 години а також і інші дні, на підставі постанов управ округових, міських та райовнових рад;

б/ під час військових мобілізацій та призовів.

Арт. 483.

Безумовно забороняється відпускати спиртові напої особам, що не дійшли 21 року і особам явно спянілим, а так само на борг, під застав речей або у вимін на речі і продукти.

Арт. 484.

Загальні збори робітників на підприємствах або так само збори селян мають право за належністю ухвалювати постанови про закриття на території сумежній з фабрично-заводськими підприємствами або в сільських місцевостях позпивних закладів, також як і про цілковиту заборону продавати хлібне вино /горілку/.

Арт. 485.

В районах винарства виноградарям і винарям надається право вільно продавати на роздріб свої вина при своїх виноградниках і садах не вибираючи на це спеціяльного дозволу, а так само і не платячи акцизу та особливої патентної оплати. Таке саме право, скрізь надається й особам, що продукують при своїх садибах і садах плодове ягідне вино.

Увага 2. Всі ж інші місця гуртового і роздрібного продажу вина, пива, наливки й інших спиртових напоїв, за винятком винарських складів, місткістю найменш 500 відер вина що їх відкривають у винарських районах державні винарські організації та кооперативні обєднання виноградців, повинні вибирати порядком, передбаченим у законі, особливий патент на право продавати зазначені вище напої.

Арт. 486.

Торг вином, пивом і іншими спиртовими напоями можна дозволити всім державним, громадським, кооперативним і приватнім установам і організаціям, а так само і приватнім підприємствам і особам, що дійшли 21 року, додержуючи вимог, передбачених цим кодексом, а також і правил, встановлених іншими спеціяльними законами.

Арт. 487.

Одержавши заяву про видачу дозволу на право торгувати хлібним вином /горілкою/, пивом та іншими спиртовими напоями, відповідні адміністративні відділи, як що вони не матимуть перешкод до видачі дозволу, найпізніш протягом 2 тижнів з дня одержання заяв разом з представниками місцевого фінансового органу і санітарного нагляду оглядають приміщення, призначене для торгу.

Арт. 488.

Заклади, що одержали дозвола на торг хлібним вином /горілкою/, – горільчаними виробами й коньяком, увільнюються від вибирання дозволу на торг виноградним плодоягідним і родзинковим вином і пивом.

Заклади ж, що одержали дозвола на торг виноградним, плодово-ягідним і родзинковим вином увільняються від вибирання дозволу на торг пивом.

Арт. 489.

Винраські підвали і склепи для гуртового збуту вина й інших спиртових напоїв повинні відповідати всім санітарним правилам та мати приміщення окремі від торгових підстав вина і інших спиртових напоїв. В цих приміщеннях можна провадити: розлив, бандеролення, пакування, миттям посуду і інші операції, звязані безпосередньо з розливом.

Арт. 490.

Коли відкривається запасні підвали або гуртові склепи власники винарських підвалів і інших місць гуртового продажу спиртових напоїв обовязані заявити про це відповідному фінансовому відділові для вибрання додаткового особливого патенту.

Увага: Гуртові склепи або підвали повинні мати відповідні вивіски.

Арт. 491.

Гуртові склепи і підвали для збуту спиртових напоїв не повинні міститися вище за перший поверх, так само як і не повинні мати внутрішнього сполучення з місцями роздрібного торгу спиртових напоїв і іншими торговельними закладами.

Торгувати в гуртових склепах і підвалах для збуту спиртових напоїв будь якими іншими предметами, окрім спиртових напоїв, безумовно забороняється.

Арт. 492.

Гуртовий продаж вина і інших спиртових напоїв можна провадити лише в дозволених місцях роздрібного або гуртового продажу цих напоїв з тим, що в місцях роздрібного продажу напої відпускається виключно розлитими в пляшний посуд, установленої місткости з наліпленими на посуд етикетами фірми розливу, а за належних випадків обандероливши посуд.

Увага: Пиво можна відпускати і нерозлите.

Арт. 493.

Вино і інші спиртові напої, що їх продається на роздріб, можна держати як у тих приміщеннях, де їх продається як і в улаштовуваних для цього льохах і лідниках. Забороняється держати і продавати вино й інші спиртові напої в приміщенні, де живе володілець торгового закладу або його службовці, так само забороняється жити володільцеві торгового закладу або його службовцям у приміщеннях, де провадиться торг або в сумежних приміщеннях, що мають з ними внутрішне сполучення.

Арт. 494.

Відпускати і держати вино та інші спиртові напої в місцях роздрібного продажу, що торгують на винос і розлив в запечатаному посуді, можна виключно розлите в шкляний посуд, а за належних випадків і обандеролене.

Увага І. Продаж пива в місцях розливного продажу можна провадити і в закоркованих пляшках та кухлями із забитих бочок.

Увага 2. Виноградарям й винарям дозволяється відпускати із своїх підвалів виноградні і плодово-ягідні вина окремим споживачам довільною вірою розлите, нерозлите і необандеролене, проте не більше, як одне відро в одні руки.

Арт. 495.

На етикетках, наклеюваних на посуд із спиртовими напоями, треба зазначати:

а/ гатунок напою;

б/ назву фірми і місце гуртового склепу де зроблено розлив.

Увага: На посуді з плодово-ягідними винами має бути зазначена їх назва і вказівки на матеріял з якого зроблено вино, зазначити на етикетках плодово-ягідних вин назви, властиві виноградним винам, забороняється.

Арт. 496.

Управи відповідних рад, щоб забезпечити громадський лад і спокій за окремих випадків мають право закривати заклади розливного торгу спиртовими напоями, а також одбирати дозволи на торг спиртовими напоями, раніше спливу реченця, що на нього було видано дозвола, зазначивши мотиви відібрання.

Г. Торг друкованими творами і виображеннями.

Арт. 497.

Державні установи і підприємства мають право вільно відкривати торг друкованими творами і виображеннями /літературою, жерелами, ювілейними знаками, погруддями, барольєфами тощо/, не беручи на те спеціяльного дозволу в адміністративних органів, а лише повідомляючи перед початком торгу про відкриття його: в округових містах – адміністративні відділи управ міських рад, а в інших місцевостях управи районових рад.

Всі інші організації і приватні особи, щоб торгувати друкованими творами і виображеннями повинні наперед одержати на це дозвола відповідного адміністративного відділу.

Зазначеного дозвола видається після висновку органів Міністерства Торгу, додержавши правил, встановлених цим Кодексом.

Увага: Агенти і уповноважені для розповсюдження друкованих творів і виображень та книгоноші повинні реєструвати свої посвідки в адміністративних відділах у місці своєї діяльності, як перед початком роботи, як і скінчивши.

Арт. 498.

Продавати дозволяється всі друковані твори і виображення за винятком тих, що їх заборонили відповідні органи.

Арт. 499.

Всі друковані твори і виображення, що продавати і розповсюджувати їх заборонено, конфіскується, якщо вони є в торгових приміщеннях, бібліотеках, читальнях, а так само і на складах, що належать приватним особам і установам.

Увага: Окремі примірники, заборонених друкарських творів і виображень, що є у приватних осіб, вилучається тоді, коли є підстави вважати, що їх переховується з протизаконною метою.

Арт. 500.

Наглядають провадження торгу друкованими творами і виображеннями відповідні адміністративні відділи.

Арт. 501.

Коли буде викрито торг друкованими творами і виображеннями, відкритий без належного дозволу або без всякої відповідної помітки про реєстрацію на посвідченні осіб, зазначених в увазі до арт. 497, адміністративні органи складають про це протокола, опечатують предмети торгу й притягають праволомців до відповідальности.

Д. Торг друкарськими машинами, шрифтами і множильними апаратами.

Арт. 502.

Торгувати всілякими друкарськими машинами, як от: друкарськими, літографськими, ротаційними /бостонками, американками/ і іншими подібними їм машинами, що друкують всіляким фотомеханічним способом, множильними апаратами, частинами цих машин, а так само шрифтом, дозволяється державним підприємствам, кооперативним і громадським організаціям та приватним підприємствам і особам на підставі правил цього розділу.

Увага: Чинність правил цього розділу не поширюється на торг машинками до переписки.

Арт. 503.

Кооперативні і громадські організації, а так само приватні підприємства та особи обовязані одержати на право торгувати предметами, що зазначені в передущому артикулі дозвола від відповідного адміністративного відділу в місці відкриття торгу.

Державні торгово-промислові підприємства поліграфічної промисловости торгують предметами, зазначеними в передущому артикулі без спеціяльного на те дозволу але обовязково наперед повідомляють відповідні адміністративні відділи про відкриття торгу.

Арт. 504.

Продавати предмети, зазначені в артикулі 502 можна лише:

а/ підприємствам, організаціям і особам, що мають право торгувати ними;

б/ підприємствам, організаціям і особам, що мають дозвола держати підприємства поліграфічної промисловости а так саме тих, що мають підприємства підсобні для поліграфічної промисловости, політурні, різбарні тощо /в кількості, потрібній для їх роботи.

Арт. 505.

Підприємства, організації й особи, що торгують предметами, зазначеними в арт. 502, обовязані брати на суворий облік наявні і продавані машини і шрифти за формами, що їх виробляє Міністерство Внутрішніх Справ за згодою з Міністерством Торгу, подаючи всі потрібні відомості до органів контролю за ними в реченці, встановлені від Міністерства Торгу.

Арт. 506.

Установи, організації і приватні особи, обовязані реєструвати всі набувані предмети, зазначені в артикулі 502, в відповідних адміністративних відділах.

Е. Торг медикаментами.

Арт. 507.

Право торгувати медикаментами надається державним обєднанням і установам порядком, що встановлений затвердженими про них положеннями, а кооперативним і громадським організаціям і приватним підприємствам та особам з дозволу Міністерства Охорони Здоров’я і його місцевих органів.

Увага: Державні обєднання і установи, що дістали право торгувати медикаментами, повинні зареєструватися в органах Міністерства Охорони Здоров’я.

Арт. 508.

Сумісний гуртовий і роздрібний торг в одному приміщенні не дозволяється.

Арт. 509.

Дозволяється гуртовий і роздрібний торг тими медикаментами, які задовольняють вимогам, що ставить остання фармакопея.

Арт. 510.

Роздрібний і гуртовий торг медикаментами провадиться лише в закритих приміщеннях: торгувати ними з наметів і рундуків[112] безумовно забороняється.

Арт. 511.

Виготовляти всілякі ліки поза аптеками або установами, що мають на це дозвола, безумовно забороняється.

Арт. 512.

Наглядати виконання всіх правил цього розділу покладається на місцеві відділи охорони здоров’я за належністю.

Арт. 513.

Коли буде викрито торг медикаментами в недозволених місцях продажу, органи поліції, якщо не можна швидко знестися з органами охорони здоров’я, мають право щоб забезпечити речеві докази, накласти арешт на виявлені предмети і скласти протокола, негайно повідомивши про це органи охорони здоров’я.

Арт. 514.

Органи фармацевтичної інспекції, виявивши недозволені для продажу медикаменти, як в недозволених, як і в дозволених місцях продажу, накладають на них арешта в присутності поліції, а в її відсутності – в присутності сільських виконавців, додержуючи правил цього кодексу.

Арт. 515.

Наркотичні речовини і трутизну[113] можна продавати лише за лікарськими рецептами.

Арт. 516.

Завідування підприємствами гуртового торгу медикаментами покладається на осіб з формацевтичною освітою, що їх затверджують на посаді округові або міські відділи охорони здоров’я за належність. Ці особи відповідають за всі зламання і зловживання що до торгу.

Арт. 517.

Аптеки, лікарські санітарні установи Міністерства Охорони Здоров’я і його місцевих органів, а так само інші лікарські заклади і аптеки провадять гуртовий торг медикаментами лише тим державним, кооперативним і громадським організаціям і іншим споживачам, що одержали дозвола від Міністерства Охорони Здоров’я або від його місцевих органів набути медикаменти.

Арт. 518.

Отруйне і кріпкодійне надіб’я слід переховувати в окремих відділках під замком; в кожному відділкові повинні бути окремі терези, гирьки і інше приладдя для відпуску.

Увага І. Організації й особи, що їм для їхньої професії потрібно мати ті або інші кріпкодійні і отруйні препарати, реєструються в місцевих відділах охорони здоров’я за належністю, від яких вони дістають дозвола набути зазначені предмети.

Увага 2. Як відпускати кріпкодійне надіб’я вживане в промисловості і сільському господарстві, це встановлюється спеціяльними правилами, що їх видає Міністерство Охорони Здоров’я за згодою з заінтересованими урядництвами.

Арт. 519.

Роздрібний торг медикаментами дозволяється в спеціяльних крамницях, що звуться крамниці санітарії та гігієни.

Увага: Як провадити торг і відпускати ліки з крамниць санітарії та гігієни, це визначається інструкцією і правилами, що їх видає Міністерство Охорони Здоров’я.

<< | >>
Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме Поділ XIУ. Нагляд адміністративних органів у царині торгу.:

  1. Поділ XIII. Нагляд адміністративних органів в царині промисловости.
  2. 4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
  3. Поділ XУ. Як оскаржувати чинності місцевих адміністративних органів.
  4. § 1. Адміністративно-правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів
  5. 18.25. Порушення правил адміністративного нагляду
  6. § 3. Адміністративно-правовий статус службовців державних органів і органів місцевого самоврядування
  7. Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
  8. Глава 14. Адміністративно-правовий статус інших державних органів, органів місцевого самоврядуваня, організацій та підприємств
  9. Територіально-адміністративний поділ
  10. Поділ ІІІ. Заходи адміністративного впливу.
  11. Розділ 22 Правове регулювання адміністративно-територіального поділу території України і планування використання та охорони земель
  12. § 3. Адміністративний розсуд у діяльності органів виконавчої влади
  13. § 2. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
  14. РОЗДІЛ VI. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
  15. 4. Юридична природа органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування: особливі й спільні риси
  16. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування