Поділ II. Адміністративні акти.

Арт. 12.

Загальними адміністративними актами є:

I. інструкції й обіжники та 2. обов’язкові постанови.

Розділ I. Інструкції й обіжники адміністративних органів.

Арт. 13.

Змістом інструкції є загальні пояснення підлеглим урядовим особам та установам того, як запроваджувати в життя той чи інший закон або постанову воади [влади], або пояснення її змісту, а також подання додаткових правил до законів і постанов в межах, ними встановлених.

Арт. 14.

Предметом обіжників є окремі зясувальні та директивні вказівки урядовим особам або установам, дотичні їхньої урядової роботи.

Арт. 15.

Інструкції та обіжники повинні обовязково містити в собі:

а/ підпис особи, що стоїть на чолі установи, від імені якої видається інструкцію або обіжник;

б/ назву установи або урядової особи, що їх видає;

в/ день, місяць та рік видання й порядкові числа;

г/ вказівки на те, до кого їх адресовано, й на кого покладається їх виконання.

Арт. 16.

Інструкції й обіжники, дотичні компетенції декількох урядництв, погоджується наперед із заінтересованими урядництвами.

Увага: Коли інструкції й обіжники погоджується з заінтересованими урядництвами, то ці урядництва обовязані дати відповідь в двохтижневий реченець[62].

Арт. 17.

За випадків, коли постановами Уряду У.Н.Р. покладається на урядництва, або на місцеві управи видати інструкції в справі виконання ухвалених постанов і коли в самій постанові не зазначено реченця на видання їх, то такі іаструкції [інструкції] треба видавати в місячний реченець з дня оголошення постанови. Коли ж треба погодити інструкції з центральними установами У.Н.Р. або з управами округових рад, то рененець [реченець] видання продовжується до двох місяців.

Арт. 18.

За тих випадків, коли видання інструкції та обіжників покладається розпорядженням управи округової ради на один з її відділів або на управу районової ради, а реченець видання інструкції та обіжників не буде зазначено, то їх повинно видати в двохтижневий реченець з дня однржання [одержання] відповідного розпорядження від управи округової ради.

Арт. 19.

Інструкції, обіжники та обовязкові постанови, що їх видають Міністерства та прирівнені до них центральні установи в межах їх компетенцій, які виходять за межі регулювання внутрішньої діяльности міністерств, прирівнених до них центральних установ та підвідомних їм органів і стосуються прав та обовязків людности, громадських організацій, державних установ і підприєиств [підприємств] ріжних урядництв, треба оголошувати в "збірнику узаконень і розпоряджень Уряду У.Н.Р.", а термінову [термінові] інструкції й обіжники ще у Вістях Уряду У.Н.Р.; для цього такі обіжники, інструкції й обовязкові постанови в трьохденний реченець по їх ухвалі надсилається в 3 примірниках до Міністерства Юстиції˂.>

Арт. 20.

За негайних випадків міністерства та прирівнені до них центральні установи мають право оголошувати зазначені в арт. 19 інструкції, обіжники та обовязкові постанови безпосереднє у Вістях Уряду У.Н.Р., або в офіційному органі місцевої управи з тим, що таке оголошення не увільнює їх від обовязку надсилати ці інструкції й обіжники до Міністерства Юстиції на оголошення загально-встановленим чином.

Арт. 21.

Коли Міністерство Юстиції визнає, що надіслана від міністерства або прирівненої до нього установи інструкція, обіжник чи обовязкова постанова не підлягають оголошенню в "Збірнику узаконень та розпоряджень Уряду У.Н.Р.", як такі, що не відповідають ознакам, зазначеним в арт. 19, або суперечливі законові, то Міністерство Юстиції, не оголошуючи їх, повідомляє не пізніш тижневого реченця відповідне міністерство або прирівнену до нього центральну установу про причину не оголошення з докладним умотивуванням. Міністерство й прирівнена до нього центральна установа може оскаржити таку постанову Міністерства Юстрції [Юстиції] до Ради Міністрів У.Н.Р.

Арт. 22.

Міністерство Юстиції, визнавши, що надіслані йому інструкції, обіжники та обовязкові постанови підлягають оголошенню, повинно оголосити їх не пізніш тижневого реченця з дня одержання.

Арт. 23.

Інструкції, обіжники та обовязкові постанови Міністерств і прирівнених до них центральних установ, що підлягають оголошенню у виданнях, зазначених в арт. 19, набувають сили з дня, коли управа округової ради одержить відповідний нумер одного з зазначених у арт. 19 видань, або відповідну телеграму чи радіотелеграму, коли в самому розпорядженні зазначено що йому надається чинности телеграфом чи радіотелеграфом.

Арт. 24.

Інструкції й обіжники управ округових рад, їхніх відділів та інших округових органів влади, що стосуються до прав та обовязків людности, громадських організацій й державних установ та підприємств, ріжних урядництв оголошується за постановами управ округових і місцевих офіційних органах друку / в бюлетенях, газетах тощо/, а також надсилається до відому округовому прокуророві.

Увага: Відділи повинні удаватися[63] до управи округової ради з поданням про оголошення виданих від них інструкцій й обіжників у тижневий реченець з дня видання відповідної інструкції або обіжника.

Арт. 25.

Інструкції, обіжники, що їх видають центральні або місцеві органи влади, скасувати або змінити можуть:

а/ органи, що видали їх;

б/ вищі органи влади.

Арт. 26.

Скасування або зміна інструкції й обіжників може статися, як з ініціятиви органів, що видали їх, як і з ініціятиви вищих органів влади, поданням скарги від заінтересованих установ й осіб та порядком протестів від органів прокурорського нагляду.

Арт. 27.

Подання скарг або протестів не припиняє чинности оскаржених інструкцій й обіжників.

Увага: Вищий орган влади може припинити чинність оскаржених інструкцій й обіжників аж до розвязання справи по суті.

Розділ II. Обовязкові постанови.

Арт. 28.

Управам округових, районових, міських, селищних та сільських рад надається право в обсягу їх компетенції й в межах їх території, на розвиток і на виконання чинного законодавства видавати обовязкові постанови тоб то постанови, що їх оголошується до загального відому й які встановлюють:

а/ будь які обовязки для всієї людности данної території або для окремих груп людности;

б/ відповідальність за зламання[64] або невиконання цих обовязків адміністративним порядком, а за випадків окремо встановлених у законі судовим або дисциплінарним порядком.

Арт. 29.

Відділи управ округових, міських та районових рад та інші місцеві органи влади, не зазначені в арт. 28, не мають права видавати обовязкові постанови. Коли треба видати обовязкову постанову, то зазначені лргани [органи] влади подають проєкти їх до відповідних управ, погодивши наперед ці проєкти з заінтересованими урядництвами та відділами.

Арт. 30.

Міністерства й прирівнені до них центральні установи мають право видавати обовязкові постанови лише за випадків окремо зазначених у законі. Міністерства й прирівнені до них центральні установи, видаючи обовязкові постанови, керуються правилами, що викладені у цьому розділі, оскільки в законі, що ним надано їм право видавати обовязкові постанови, не буде встановлено винятків із цих правил.

Арт. 31.

Управи округових рад, міських, районових, селищних та сільських мають право видавати обовязкові постанови лише в таких справах:

а/ охорони державного ладу, громадського спокою й безпеки та охорони державного, громадського й приватного майна;

б/ боротьби з піяцтвом і незаконним гуральництвом[65];

в/ впорядкування[66];

г/ міського господарсьва;

ґ/ запобігнення й боротьби з пожежами, повіддю[67] та з іншим стихійним лихом;

е/ народнього здоровля / боротьби з пошестями[68], з антисанітарним станом тощо/;

ж/ розквартирування проходящих військ;

і/ боротьби з шкідниками сільського та лісового господарства, зі шкідниками садів та городів і з епідеміями;

ї/ охорони лісів, парків, скверів, боротьби зі спашом[69] і пошкодженням засівів, лук та зелени;

и/ визначення місць, часу й порядку провадження торгу в закритих і у відкритих приміщеннях та по ярмарках, ринках, базарах, і в инших місцях, що їх відведено під торг, а так само встановлення нагляду, щоб користувалися вірною мірою і вагою;

к/ регулювання вуличного та шляхового руху;

л/ будівництва шляхів у законно-встановлених межах;

м/ охорони памяток культури й природи;

н/ в інших справах, спеціяльно зазначених у законодавстві.

Арт. 32.

Обовязкова постанова зовнішньою формою повинна містити в собі:

а/ назву акту " обовязкова постанова";

б/ вказівку на те, яка саме рада її видала;

в/ день, місяць і рік видання;

г/ порядкове число за переліком обовязкових постанов;

д/ зазначення реченця чинности обовязкової постанови;

е/ зазначення району чинности обовязкової постанови, а так само кола осіб, установ, підприємств та організацій, що на них шириться чинність обовязкової постанови й зміст установлених обовязків;

ж/ точний й докладний перелік обовязків, що їх покладається на людність даної території або на окреме коло осіб, установ, підприємств та організацій;

з/ вказівку на осіб і установи, що на них покладається наглядати виконання обовязкової постанови та складати протоколи за її зламання;

и/ вказівку на характер і розмір відповідальноти [відповідальності] за невиконання або за зламання обовязкової постанови;

к/ вказівку на реченець, що з нього обовязкова постанова набирає сили;

л/ вказівку на порядок і реченець оскарження постанови про застосування заходу дисциплінарного впливу;

м/ вказівку на число й дату протоколу засідань управи, де було ухвалено обовязкову постанову;

н/ підписи голови /чи його заступника/ та секретаря управи.

Арт. 33.

Обовязкові постанови оповіщується до загального відома, оголошуючи їх в офіційному місцевому органі друку /де його видається/, а також розліплюється на видноті, як от: будинках управ округових, районових, міських, селищних та сільських рад та різних громадських будинках. Постанови ці набувають чинности не раніш як мине десять день з дня їх оголошення або розліплювання, коли в самій обовязковій постанові не зазначено пізнішого реченця. За невідкладних випадків, як от: потреби боротися з стіїійним [стихійним] лихом та пошестями, на потреби розквартировання військ то що, допускається зменшення зазначеного реченця, проте обовязкова постанова не може набрати чинности раніш оголошення її до загального відому.

Увага І. Обовязкові постанови, що їх видають Міністерства і прирівнені до них центральні установи оповіщується до загального відому, оголошуючи їх у Вістях Уряду У.Н.Р., а в інших офіційних виданнях - відповідно до правил артикулів 19-23 цього Кодексу.

Увага 2. Сільські ради повинні зачитувати кожну обовязкову постанову, що її чинність поширюється на території даної сільської ради, на сільських зборах, по змозі в кожному селищі та пояснювати мету її видання й обовязки, що їх покладається обовязковою постановою на людність.

Арт. 34.

Обовязкові постанови можна видавати на реченець не ьільше [більше] одного року. Коли треба видати обовязкову постанову на довший реченець, відповідна управа завчасу, до упливу року з дня оголошення такої обовязкової постанови, ухвалюю [ухвалює] її, як нову обовязкову постанову під відповідним черговим числом за "Переліком обовязкових постанов" і заново оголошує її встановленим чином.

Увага: Чинність обовязкової постанови, виданої на реченець менш одного року, можна продовжити в межах до одного року, не оголошуючи її заново, повідомивши людність про продовження її чинности.

Арт. 35.

Обовязкові постанови не можуть перечити чинним законам та розпорядженням вищих управ, Верховної влади, Ради Міністрів, а так само розпорядженням Міністерств та прирівнених до них центральних установ.

Увага: Розбіжності між обовязковими постановами управ округових рад та інструкціями, обіжнимками і розпорядженнями Міністерства та прирівнених до них центральних установ розвязує Рада Міністрів на подання заінтереслваних [заінтересованих] урядництв або управ округових рад або протестів прокурорського нагляду.

Арт. 36.

Усі обовязкові постанови управ для нагляду їх законности треба на протязі 48 годин з моменту їх ухвали подавати прокуророві округового суду.

Арт. 37.

Облік видаваних обовязкових постанов покладається на управи відповідних рад або на адміністративні відділи цих управ, де вони існують.

Арт. 38.

Право касувати[70], змінювати або доповнювати обовязкові постанови належить:

а/ органові, що втдав [видав] обовязкову постанову;

б/ вищій управі ради;

в/ Раді Міністрів.

Арт. 39.

Протести органів прокурорського нагляду на незаконні обовязкові постанови, що їх видають управи, подається до вищих управ і їх розглядає Рада Міністрів у місячний реченець з дня одержання протесту, а округова та районова управи в двохтижневий реченець.

Арт. 40.

Коли касується обовязкову постанову, змінюється або доповнюється раніш спливу реченця її чинности належна управа оповіщує це до загального відому встановленим порядком.

Питання про відповідальність за зламання скасованої або зміненої обовязкової постанови в незакінчених справах розвязується за кожного окремого випадку постановою відповідної управи.

Виконання заходів адміністративного впливу за зьамання [зламання] обовязкової постанови, що скасована як незаконна, припиняється а стягнені штрафи слід повернути.

Арт. 41.

Обовязкові постанови, що їх видають управи, поширюється [поширюються] так само і на територію смуги вивласнення[71] залезниць [залізниць], оскільки зі змісту обовязкової постанови не випливає протилежне.

Увага: Обовязкові постанови зазначені в цьому артикулі, не повинні регулювати питань, що по них право видавати обовязкові постанови в смузі вивласнення залізниць належить Міністерству Шляхів.

Арт. 42.

Наглядати виконання чинних у смузі вивласнення залізниць обовязкових постанов, зазначених в арт. 41, а так само складати протоколи за їхнє зламання покладається на органи транспортового відділу поліції. Ці протоколи надсилається встановленим чином для застосування заходів адміністративного впливу до належних адміністративних відділів управ.

Увага: Порядок як складати протоколи в смузі вивласнення залізниць регулюється окремою інструкцією, що видає Міністерство Внутрішніх Справ, погодивши її з Міністерством Юстиції.

Арт. 43.

Спеціяльними правилами регулюється порядок, як видавати обовязкові постанови та застосовувати заходи адміністративного впливу за таких от випадків:

а/ видання обовязкової постанови в справі охорони державного ладу й безпеки, видавані за чинности воєнного та виняткового стану[72] й надзвичайних заходів охорони державного ладу на залізницях, заводах, фабриках та інших закладах і склепах[73], що мають військове значіння;

б/ видання обовязкових постанов від Міністерства Шляхів з метою охоронити порядок і безпеку руху в межах смуги вивласнення й водяних шляхів.

<< | >>
Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме Поділ II. Адміністративні акти.:

  1. 3. Індивідуальні адміністративні акти та процедура їх оскарження
  2. Поділ ІУ. Інші адміністративні примусові заходи.
  3. 2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
  4. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 18.4. Чинність нормативно-правових актів\ \ \ Усі нормативні акти мають певні часові, територіальні межі свого існування і дії, а також поширюються на визначене коло осіб (суб'єктів права).\ \ \ За загальним правилом, нормативно-правові акти застосовуються до відносин, що мали місце в період від введення їх у дію до втрати ними сили.\ \ \ Говорячи про межі дії нормативного акта в часі, враховують три такі обставини: момент вступу його в законну силу, мо
  5. 2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  6. §8 Односторонні акти держав
  7. 4. Підзаконні нормативно-правові акти та їхні види.
  8. § 36. Акти застосування норм права.
  9. 1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
  10. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта\ \ \ Поняття "нормативно-правові акти" включає комплекс актів правотворчості, виданих органами законодавчої і виконавчої влади. Нормативно-правові акти видаються органами державної влади лише у певній формі й у рамках компетенції певного правотворчого органу. Звідси юридична чинність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, від імені якого він виданий.
  11. Акти відділів та управлінь місцевих державних адміністрацій
  12. § 1. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  13. § 1. Адміністративні суди та їх система
  14. Поділ I. Засади.
  15. § 11. Законодавчі акти Речі Посполитої
  16. І. Адміністративні Суди.
  17. Адміністративне судочинство. Адміністративні суди
  18. Поділ X. Правило про культи