МОТИВИ до окремих артикулів проекту закону про Суди в адміністративних справах.

За основу цього закону взято з мотивів, поданих взагальній доповіді про адміністративну юстицію, закон Тимчасового Російського Уряду з 30.V.1917 р. /"Положеніе о судах по административным делам". "Вестник Временнаго Правительства". И.75 / 121 /, 9-22 іюня, 1917 года.

Де що в цьому "Положенні" змінено,де що до нього додано. Підставою для таких доповнень і змін були: І/ Пруський закон з 30.VІІ.1883 про загальне місцеве управління, який містить в собі правила адміністративного судочинства, 2/ проект устрію адміністративної юстиції Д-ра Ю.С.Лянгрода /"Kontrolaałministracji"Warszawa-Krakow1929/ та 3/ висновки і узагальнення судово-адміністративної практики держав Західньої Європи. Закон 30.VІІ.1883 р. заслуговує на увагу через те, що його адміністративно-процесуальні норми визначаються еластичністю і забезпечують певну швидкість руху справ в адміністративнім Суді. Докладний же проєкт Д-ра Лянгрода /складається він з розділу конституції /12 артикулів/, статуту про адміністративний судоустрій /161 артикул/ і адміністративно-процесуального кодексу /103 артикула/ цікавий тим, що, збігаючися в основних засадах і судоустрію і процесу з концепцією даного закону /за виключенням питань взаємовідносин між судом адміністративним і загальним та оборони інтересів публічних. Перше він розвязує шляхом створення цілком відокремленної самостійної організації адміністративного судоустрію, а друге – покликанням до життя спеціяльного інституту оборонців публічних інтересів/, він базується не тільки на законодавчому досвіді Західньої Європи в царині адміністративної юстиції, а й на практиці останньої та науковому її опрацьованні в Франції, Прусії і Австрії.

Колосальне значіння в житті держави адміністративної юстиції, як найбільше реальної гарантії правомірности управління, стало річчю остільки загально відомою і незаперечною, що забезпечення існування її, як однієї з головних підвалин сучасної правної держави, а часом і визначення її основних засад стає неодмінною частиною сучасних конституцій без огляду на те, чи залічується адміністративна юстиція під впливом французької доктрини до адміністрації, і суть її полягає в переведенні певних адміністративних справ з додержанням процесуальних форм хоч би й органами самої адміністрації /Польша арт. 73 констит. 17.ІІІ.1921 р.; Югославія – артикули 102,103,134 конст. 28.VІ.1921 р. Чехословаччина – артикули 86, 88 конст. 29.11.1920,/, чи складає вона цілком окрему судову організацію /Фінляндія – артикули 46,56,57,58,87,883 конст. І7.VІІ.1919 р.; Німеччина – артикули 107 166 конст.

11.VІІІ.1919 р.; Австрія – арт. 129-136конст. 1.X.1920 р./, чи виконують функції адміністративної юстиції суди загальні /Румунія – арт. 107 конст. 27.III.1923 р.; Литва – арт. 68 конст. 1.VІІІ.1922 р.

Треба гадати, що й Конституція У.Н.Р. не омине питання про адміністративну юстицію, як то роблять принаймні відоміпроєкти конституції української держави: Української Центральної Ради з 29.ІV.1918 р. /арт. 62//П.Христюк. "Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 р." Том II, 1921 р., ст. 179/; О.Ейхельман "Проєкт конституції – основних державних законів – Української Народньої Республіки" /Київ – Тарнів. 1921. видав. С.У.Д. арт. арт. 189-200, 276/; проєкт Конституції Української Держави, ухвалений Всеукраїнською Національною Радою /арт. арт. 124-125/; проєкт основного державного закона Української Народньої Республіки, що його виробила урядова комісія – "Устрій Української Держави. Проєкт конституцій Української Народньої Республіки". Рік 1920. Львів, арт. арт. 130-132./. Але з мотивів чисто техничних, щоб не звязувати впровадження в життя адміністративної юстиції з долею того чи иншого проєкту конституції У.Н.Р. і тим можливо не відсунути на неокреслений час початок функціонування адміністративної юстиції, норми, щоїм слід булоб бути в відповідному розділі конституції, подаються тут. Справі це ніскільки не шкодить, понеже з ухвалою конституції незалежно від того, чи зосвоїть вона їх в цій редакції чи в інший, порядком кодіфікаційним вони з цього закону будуть виключені.

Є також в цьому законі і такі правила, яким місце в статуті про судоустрій. Впроваджується їх тут через те, що на перших порах відродження У.Н.Р. тимчасово, можливо, дуже на довго, має функціонувати "Положення про Судоустрій У.С.Р.Р.", пристосоване до переходової доби, звязувати з яким кодіфікаційно цілком новий інститут Адміністративного Суду не має рації. Пізніше,коли на черзі стане впровадження новогосталого статуту про Судоустрій, ці правила і війдутьдо нього за порядком чи то законодавчим, чи то кодіфікаційним.

Решту закону складають норми процесуального характеру, що мають нормувати судочинство Адміністративного Суду, цілком відокремленого в своій процесуальній діяльності від инших Судів і незалежного від них. Це виключає можливість включення їх до якогось иншого кодексу чи закону, хоч між ними і є приписи, аналогічні приписам цивільно і кримінально процесуальних кодексів, промовляючи за надання їм в звязку з нормами конституційного і судоустройового характеру форми окремої новелли.

<< | >>
Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме МОТИВИ до окремих артикулів проекту закону про Суди в адміністративних справах.:

  1. Проект закону про суди в адміністративних справах. 1932
  2. ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди
  3. Чи можливо у справах про встановлення юридичного факту (та інших справах окремого провадження) ухвалювати рішення в попередньому судовому засіданні?
  4. § 5. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ
  5. Стаття 266. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ
  6. Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
  7. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  8. ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ. 1932
  9. Які процесуальні особливості розгляду справ про усиновлення? Чи передбачена законом участь прокурора при розгляді цієї справи?
  10. Якщо на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі окремого провадження вбачається спір про право, то чи можна зразу же залишити заяву без розгляду, так як за змістом ч. 6 ст. 235 ЦПК це можливо лише під час розгляду справи?
  11. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження
  12. Чи потрібно у справах окремого провадження постановляти ухвалу про відкриття провадження у справі та проводити попереднє судове засідання?
  13. СУДОУСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ 1931