Місце адміністративного права у правовій системі України

Під правовою системою України розуміють сукупність внутрішньо узгоджених, взаємопов’язаних юридичних засобів, задопомо- гою яких чиниться регулятивно-організую- чий і стабілізуючий вплив на суспільні відносини, поведінку людей та їх об’єднань. Вона є засобом нормативного закріплення і реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави. Конструктивною основою правової системи є право, виражене в національному законодавстві. Її функціонування відображається в концепціях розвитку законодавства, юридичної освіти і науки, конституційної, судової, адміністративної реформ, реформи правоохоронних органів тощо.

Місце адміністративного права у правовій системі України визначається змістом його впливу на основні її елементи, до яких Ю. C. Шемшученко відносить систему права і систему законодавства, правовідносини, юридичну практику, правову політику та ідеологію, правосвідомість і правову культуру, юридичну науку й освіту[41].

3 цього приводу доречно згадати яскравий вислів відомого французького адміністрати- віста Г. Бребана, який зазначав, що немає таких секторів суспільного життя, які б випадали цілком з-під сфери адміністративно-правового контролю, оскільки адміністративне право є правом живим, глибоко вкоріненим у суспільстві, що увійшло в побут і свідомість сучасної людини[42].

Думка західного вченого є актуальною і для сучасних умов українського державотворення. Сьогодні стратегія держави спрямована на впровадження єдиної, узгодженої державної політики реформ, налагодження ефективного механізму взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства із залученням до співпраці міжнародної спільноти, впровадження системного підходу до стратегічного планування, узгодження позицій та моніторингу реалізації реформаторських зусиль щодо забезпечення сталого розвитку України як передумови зростання добробуту її населення, досягнення європейських стандартів забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина[43].

Відповідно до цього адміністративно-правове супроводження публічного адміністрування і відносин адміністративних зобов’язань постає важливим і необхідним чинником визначення стратегічних інтересів держави у правовій, економічній, соціальній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах.

Адміністративне право — це найбільш об’єма, мобільна, нестабільна і складна з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Норми адміністративного права регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи.

Hac оточує велика кількість правил, якими визначається наша поведінка у громадських місцях. Службові відносини між громадянином і структурами держави, місцевого самоврядування, громадськими організаціями також будуються в рамках адміністративно- правових приписів. Правила дорожнього руху, водокористування, санітарно-гігієнічні, пожежної і радіаційної безпеки, а також багато інших є сферою впливу адміністративних установлень. Норми адміністративного права зберігають відносини, що складаються під впливом цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права.

Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати; надання посадовими особами підприємств, установ, організацій документів стосовно трудовоїдіяльності особи; невиконання власниками зобов’язань щодо колективного договору тощо.

У галузевому поділі права особливе місце посідають профілюючі (первинні, фундаментальні, самостійні) галузі. Такі галузі концентрують у собі головні й вихідні у системі права юридичні режими, первинні юридичні засоби. Завдяки цьому вони утворюють юридичне ядро, юридичну основу змісту всіх галузей права.

Правові режими у інших галузей ґрунтуються саме на цих вихідних юридичних режимах.

Адміністративне право також належить до групи профілюючих[44]. Як провідна юридична галузь, адміністративне право є складним соціально-юридичним утворенням, в якому відображаються матеріальні, ідеологічні, моральні та інші відносини, що існують у суспільстві. Воно насамперед покликане відстоювати інтереси людини у її стосунках із владою і є необхідним інструментом у справі демократичних перетворень.

Адміністративне право базується на положеннях Конституції України, нормативних актів Верховної Ради, актів Президента та Уряду країни, актів органів виконавчої влади імісцевого самоврядування, актів іншихдер- жавних структур, референдумних актів. Воно щільно пов’язано із теоретичними положеннями таких суміжних юридичних наук, як теорія держави і права, конституційне право, цивільне право, кримінальне право, кримі- нальний процес, кримінологія, трудове право та ін.

Як фундаментальна галузь публічного права, воно є необхідним інструментом у регулюванні діяльності структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. Його вплив постійно відчувають на собі конкретні особи. Норми адміністративного права охороняють відносини, що складаються під впливом цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права.

Адміністративне право органічно пов’язане з виконавчою владою та державним управлінням. Воно виступає обов’язковим інструментом, за допомогою якого здійснюється реалізація державної виконавчої влади у формі державного управління. Його норми є правовою основою побудови й ефективного функціонування найбільш активної та потужної державної підсистеми — апарату державного управління.

Безпосередньо нормами адміністративного права встановлюються державно-владні управлінські правовідносини та закріплюються права і обов’язки громадян, а також інших суб’єктів, що не мають владних повноважень, у відношеннях з представниками держави; встановлюються організаційні та правові засади функціонування всієї системи державної адміністрації; здійснюється розподіл повноважень між органами державного управління та їх структурними одиницями; визначаються принципи, методи, форми державно-управлінськоїдіяльності.

Ha сучасному етапі розвитку нашого суспільства метою адміністративно-правового регулювання є встановлення і регламентація таких взаємовідносин, якими кожній людині повинно бути гарантовано реальне додержання та охорона у сфері виконавчої влади належних їй прав і свобод, а також ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушення.

Ha адміністративне право припадає основне навантаження щодо юридичного забезпечення адміністративної реформи і створення ефективної управлінської системи, яка б відповідала стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою.

Важливість цієї функції адміністративного права обумовлена, по-перше, тим, що зміна ідеології державного управління є одним з визначальних чинників забезпечення інституційної спроможності інтегрування

України в ЄС, по-друге, тим, що структурна незавершеність адміністративної реформи стала чи не найголовнішим гальмом у поглибленні соціально-економічних і політичних перетворень.

Адміністративне право посідає особливе місце в процесі подолання штучного протиставлення держави і ринку, усвідомленні того, що основним суб’єктом політики економічного зростання, подальшої демократизації суспільства та поглиблення інтеграційних процесів є держава, яка має стати надійним гарантом конституційних прав і свобод громадян.

B умовах змін соціальної структури суспільства завдяки інститутам адміністративного права реалізуються заходи щодо суттєвого зміцнення дієздатності держави і виконання нею регулюючих функцій з метою не витіснення вже сформованих ринкових механізмів, а їх доповнення, удосконалення, посилення ефективності.

<< | >>
Источник: T.О. Коломоєць, В.K. Колпаков. Вступ до навчального курсу «адміністративне право України» : текст лекцій / T. О. Коломоєць, В. K. Колпаков. — K. : Ін Юре,2014. — 240 c. — Бібліогр. : c. 210—222.. 2014

Еще по теме Місце адміністративного права у правовій системі України:

  1. Глава 7. Система адміністративного права та його місце в українській правовій системі
  2. Місце цивільного процесу в правовій системі України
  3. 4. Місце житлового права у правовій системі
  4. 1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
  5. Місце інвестиційного права в системі права
  6. 1.1. Теорія держави і права як наука, її місце і роль в системі суспільних та юридичних наук
  7. § 1. Категорія «адміністративно-правові відносини» у науці адміністративного права
  8. § 2. Підгалузі та інститути в системі адміністративного права
  9. 8.2.1. Місце фондового ринку у фінансовій системі та його інструменти
  10. РОЗДІЛIV. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОЮ ПРАВА ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
  11. 3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права в системі соціального регулювання
  12. 2. Цивільне процесуальне правояк окрема галузь в системі права України, поняття, предмет, метод ісистема.
  13. З 1 вересня 2005 р. набрав чинності КАС. Є теоретичні напрацювання про критерії розмежування спорів між загальними і господарськими судами, з одного боку, і адміністративними судами, з іншого боку. Чи є відповідні правові позиції Верховного Суду України?
  14. Необхідність реформування адміністративного права України та його концептуального забезпечення
  15. § 1. Загальна характеристика адміністративного права України
  16. § 4. Адміністративно-правові режими
  17. 1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
  18. ПІДСУМКОВІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО І ТА II РОЗДІЛІВ «Адміністративне право України», «Фінансове право України»
  19. § 3. Правові презумпції адміністративного процесу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -